Українська культура втратила одного з тих, хто створював її візуальний код. У віці 82 років у селищі Ворзель помер кінооператор Павло Лойко. Людина, яка працювала на легендарній кіностудії імені Олександра Довженка та доклала руку до створення культової стрічки «Пропала грамота», пішла з життя не через старість, а через голод і холод.
Ця історія стала відомою завдяки Світлані Поклад, дружині видатного композитора Ігоря Поклада. Лойки були їхніми сусідами протягом десятиліть, проте жили вкрай закрито.
Два тижні на самій воді
Трагедія Павла Лойка та його дружини Лідії — це дзеркало соціальної ізоляції, в якій опиняються літні люди. Подружжя вело відлюдницький спосіб життя, обмежуючись лише короткими привітаннями з сусідами. За невидимим парканом їхньої ділянки ховалася катастрофа: вдова лише після смерті чоловіка зізналася, що останні два тижні вони не мали грошей на їжу та виживали лише на воді.
Серце 82-річного кінематографіста не витримало виснаження та холоду в оселі. 4 лютого його не стало. Поховають митця коштом місцевого бюджету, адже родина опинилася за межею бідності.
Людина за об’єктивом
Павло Лойко належав до покоління митців, які вивели українське кіно на новий рівень у 70-х роках. Випускник ВДІКу, він присвятив роки роботі на кіностудії Довженка. Його участь у зйомках «Пропалої грамоти» (1972) — фільму, який став маніфестом українського духу та іронії — назавжди вписала його ім'я в історію.
З 90-х років він оселився у Ворзелі, обравши спокійне життя в передмісті. Сусіди згадують його як світлу та порядну людину, яка, на жаль, так і не змогла попросити про допомогу, коли вона була життєво необхідною.
Наразі сусіди та громадськість сподіваються, що розголос змусить соціальні служби звернути увагу на стан вдови, пані Лідії, яка залишилася сам на сам зі скрутою. Ця історія — гірке нагадування про те, як важливо іноді зазирнути за паркан до сусіда, навіть якщо він каже, що в нього «все гаразд».
400 годин архівів і невідомі кадри: вийшов перший тизер фільму про легендарного Кузьму Скрябіна
Молодий театр презентує «Картотеку»: колективна пам’ять у сучасному контексті
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі