Майже сто унікальних рушників із різних регіонів України та роботи, натхненні українською традицією Казимира Малевича, представили в Музеї Івана Гончара. Виставка «Український тканий рушник» уже доступна до перегляду й триватиме до 27 листопада.
Що побачать відвідувачі
Експозиція зібрала автентичні ткані рушники XIX – першої половини XX століття, які походять із різних куточків України. Це справжній зріз народного декоративного мистецтва:
- бойківські й гуцульські орнаменти,
- поліські геометричні мотиви,
- подільські та слобожанські композиції з рослинною символікою.
Кожен рушник — це візуальна історія про світогляд, естетику та побут українців, закодовані в льоні, коноплі, вовні та червоних нитках, якими наші прабабусі «вишивали світ».
Особливий акцент виставки — репродукції полотен Казимира Малевича, що демонструють, наскільки глибоко художник був пов’язаний із українською культурою. Орнаментальні ритми, колірні рішення й композиційні принципи народного ткацтва тут перегукуються з авангардними формами митця.
«Супрематизм народився не на порожньому місці. Він проріс із української землі, з народного декору, зі світобачення селян і ремісників»
— наголошують куратори.
Чому це важливо для киян
- Ідентичність у деталях. Рушник — не лише оберіг і частина родинних обрядів. Це код культури, який вартий сучасного переосмислення.
- Модний повернення до ремесел. В час, коли дизайнери активно цитують народну творчість, виставка дає змогу побачити витоки українського візуального стилю.
- Синтез традиції й модернізму. Малевич у діалозі з народним мистецтвом нагадує: українська культура — не музейний експонат, а жива, сучасна й світового рівня.
Де й коли
Музей Івана Гончара
вул. Лаврська, 19, Київ
- Графік: середа – неділя, 10:00–18:00
- Тривалість: до 27 листопада
Лайфхак для відвідувачів
Плануйте час із запасом: експозиція камерна, але дуже деталізована — справжнє відкриття для тих, хто цікавиться етнографією, дизайном, модою, історією Києва і українською авангардною школою.
Рушник — це не сувенір, а текст. Прочитати його варто бодай раз у житті.
Тож якщо шукаєте натхнення або хочете показати дітям, що таке «справжнє українське», ця виставка — хороший привід прогулятися до Лаври.
Один із головних символів Києва: як змінювалися Золоті ворота від XVII століття до сьогодні
Суперечка закінчилась трагедією: на Подолі чоловік смертельно поранив перехожого ножем
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці