"Україна буде стояти": уроки Аїди Черкез для Києва

Коли світ розривається на шматки, слова — це те, що може зшити серце. У часи війни, коли здається, що темрява поглинає все навколо, знаходяться голоси, які світять, мов ліхтарі. Один з них — це голос боснійської журналістки Аїди Черкез, яка пережила 1425 днів облоги Сараєва і звернулася до українців у найтемнішу годину нашої історії.

Її лист — це не просто свідчення. Це оберіг, переданий через час і простір, як символ підтримки, розуміння й сили. Вона не радить, не повчає — вона розуміє. Бо пройшла це сама.

«Шановні друзі, гуманітарні організації тут у Сараєво збирають для вас допомогу і я сиджу перед шафою у своїй квартирі, намагаючись згадати, що вам найбільше потрібно. 

Це не мої теплі шкарпетки, не куртка чи теплі чоботи – а моя 30-річна футболка з написом, яка не давала мені зневіритися протягом 1425 днів, коли боснійські серби добровільно стріляли і тримали моє місто в облозі, без води, без їжі, без електроенергії, без опалення та без зв’язку із зовнішнім світом. 

Я носила цю футболку і читала її гасло, у той час, коли більше двох мільйонів снарядів падало на наші голови, і я ухилялася від незліченних куль. На футболці написано «Сараєво буде стояти, решта мине».

Друзі мої, на вас чекають погані часи, але ви отримуєте зброю, щоб ви мали змогу захистити себе. 

Ми, боснійці, відбивалися, але світ наклав ембарго на поставки зброї. Вони не розуміли, за що билося Сараєво. 

Слава Богу, зараз світ розуміє за що б’ється Київ. 

Ви будете брудні, вам буде холодно, ви будете хотіти їсти та пити, ви втратите свої домівки, друзів та членів сім’ї. Але найбільшої шкоди вам завдасть брехня. 

Брехня – що ви якось винні у тому, що з вами відбувається. Брехня – що ви насправді воюєте проти себе. 

Ця брехня проб’є незліченну кількість дірок у ваших серцях, але не зупинить їх биття і не заморозить їх. Я бачила, вони зруйнували вашу телевежу, так, вони хочуть тримати вас у темряві, як вони робили це з нами. 

Вони хочуть вимкнути світло, щоб ми не бачили, що вони з вами роблять. 

Записуйте, знімайте і фотографуйте все – колись це визначить вашу історію.

Пояснить українцям, які ще не народилися, що сталося і буде використано як доказ у суді проти тих, хто намагається вас вбити. 

На вас чекають скрутні часи, в які ви будете втрачати віру, але я пишу вам з майбутнього і з впевненістю кажу – ви переможете так само, як перемогли ми. 

Я мала бути мертвою, але я жива. І завтра збираюсь повести онуків на прогулянку. Колись і ви зможете, бо я бачу в вас ту ж стійкість, яку бачила у наших людях, я чую, як ви співаєте свій гімн, відштовхуючи ворожі танки голими руками. 

З часом ви, як і ми, будете співати нові пісні про свою мужність під час цієї тяжкої біди. І ви придумаєте власні гасла, які збережуть вам життя. Але поки що, я посилаю вам найдорожче що у мене є – це мій слоган, трохи змінений для вас. 

«Україна буде стояти, решта мине» Слава Україні!»

Аїда Черкез – кореспондент та письменниця

Ця історія — не про Сараєво чи Київ. Вона — про людей, які не скорилися. Про тих, хто відмовився мовчати, навіть коли світ вимикав світло. Про силу, яка народжується не зі зброї, а з істини.

І нехай головне гасло цього тексту стане ще одним символом незламності:

Україна буде стояти. Решта мине.