Василь Голобородько святкує 80-річчя: шлях поета-шістдесятника

7 квітня 2025 року свій 80-річний ювілей святкує Василь Іванович Голобородько — український поет, шістдесятник, лауреат найвищих національних премій і визнаний класик сучасної української літератури. Сьогодні він мешкає в Ірпені під Києвом і, попри складні життєві випробування, залишається голосом гідності, пам’яті та фольклорної глибини українського слова.

Дитинство та перші кроки

Василь Голобородько народився 1945 року в селі Адріанопіль на Луганщині. Його дитинство минуло в сільських турботах: працював у радгоспі, на шахті, тримав худобу. Водночас, із підліткового віку — писав вірші. Спочатку російською, як тоді було заведено, та згодом обрав рідну українську.

Заборонений поет

Його перший вірш надрукували 1963 року, коли Василеві було лише 18. Але з 1969 до 1986 року в Україні його творчість заборонили: три готові книжки було знято з друку на стадії верстки, поету заборонили навчатися.

Упродовж 38 років він здобував вищу освіту, розпочавши в 1964 році, а завершивши — лише у 2002-му, отримавши ступінь магістра.

Трагічні втрати і переїзди

Життя не шкодувало поета. Він втратив дружину — сільську бібліотекарку Юлію Луценко, а згодом і старшого сина Павла, який загинув в аварії на мотоциклі. Після цього Голобородько переїхав до Луганська.

У 2014 році, з початком війни на Донбасі, він став вимушеним переселенцем. Відтоді мешкає в Ірпені, Київська область.

Поезія, що живе

Твори Василя Голобородька:

• перекладені багатьма мовами;
• вивчаються в українських школах;
• стали основою десятків наукових робіт та дипломів;

• зібрані в десятках поетичних збірок.

  

Унікальні факти про Голобородька

• Улюблена пора року — рання весна, коли з’являється перша квітка.
• Понад 20 років вивчає український фольклор і вважає, що саме в ньому коріння світових казок.
• Неодноразово відзначений преміями:
  • Національна премія імені Тараса Шевченка;
  • Премія Василя Симоненка;
  • Пантелеймона Куліша;
  • Миколи Трублаїні.

Голос епохи шістдесятників

Василь Голобородько — представник покоління шістдесятників, які боролися за українську ідентичність, мову та культуру у часи радянського тиску. Його поезія — лаконічна, глибока, філософська, пронизана фольклорними образами і метафорами.

«Його вірші — це казки для дорослих, де кожне слово має свою тінь, а мовчання — свій сенс», — зазначають критики.

Василь Голобородько — живий символ українського слова, волі й стійкості. Його 80-річчя — це не лише привід для вшанування, а й нагадування про те, як важливо берегти літературну спадщину, що формувала націю навіть у найтемніші часи.