Від паперових квитків до карток: як змінювалася система оплати в київському метро

Перші роки метро - паперові квитки та контролери

Після відкриття Київського метрополітену у листопаді 1960 року пасажири оплачували проїзд паперовими квитками, які продавалися у касах. Турнікетів тоді ще не було - біля входів стояли контролери, що компостували квитки.

Вартість однієї поїздки становила 50 копійок, а через продаж квитків у касах біля входів часто виникали черги.

Того ж року перші турнікети з’явилися на станції «Університет».

Оплата монетами і перші зміни тарифів

У 1963 році на станції «Хрещатик» почали використовувати монетоприймачі. Пасажири могли пройти до метро, опустивши 5 копійок у турнікет.

Згодом паперові квитки майже зникли, а монети стали основним способом оплати. У 1991 році тариф підвищили до 15 копійок, через що турнікети довелося модернізувати - на деяких станціях приймали одну монету, на інших кілька по 5 копійок.

Жетони та сучасні способи оплати

На початку 1990-х через інфляцію та постійні зміни тарифів у метро почали використовувати талони та проїзні квитки.

У 1992 році запровадили жетони, які стали універсальним способом оплати. Перші жетони були металевими і виготовлялися на заводі порошкової металургії у Броварах.

Жетони використовували майже три десятиліття. Остаточно від них відмовилися у 2020 році, коли метрополітен перейшов на сучасні способи оплати - транспортні картки та безконтактні платежі.