Дата публікації Водойми в оренді без договору: як на Київщині заробляють на комунальній землі
Опубліковано 05.05.25 18:31
Дата оновлення Водойми в оренді без договору: як на Київщині заробляють на комунальній землі
Оновлено 30.05.25 22:24
Переглядів статті Водойми в оренді без договору: як на Київщині заробляють на комунальній землі 8

Водойми в оренді без договору: як на Київщині заробляють на комунальній землі

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Водойми в оренді без договору: як на Київщині заробляють на комунальній землі

На території Феодосіївської сільської територіальної громади на Київщині зафіксовано випадки незаконного використання земель навколо водойм, з яких місцевий бюджет за останні роки втратив понад 22 мільйони гривень.

Ці дані оприлюднила Державна аудиторська служба України, провівши масштабний аудит земель водного фонду.

Як виглядає "водний бізнес"?

Аудитори виявили, що невстановлені особи самовільно:

  • збирають кошти за в’їзд до водойм,
  • беруть плату за перебування на території біля озер та ставків,
  • встановлюють охоронні пункти та МАФи,
  • займаються торгівлею без реєстрації та сплати податків.

При цьому — жодних договорів оренди, податкових відрахувань чи дозволів від громади.

У чому суть порушення?

Відповідно до законодавства України:

  • водойми можуть надаватися в оренду тільки разом із земельною ділянкою, на якій вони розташовані;
  • для риболовлі, відпочинку або інших потреб має бути укладений офіційний договір оренди;
  • будь-яка плата за користування озером без юридичного обґрунтування — незаконна.

Таким чином, громада не отримує ані копійки з прибутків, які фактично мали б наповнювати бюджет.

Скільки втратила громада?

За підрахунками Держаудитслужби:

  • за останні 4 роки громада недоотримала 22,6 млн грн;
  • це кошти, які могли піти на дороги, школи, освітлення, розвиток туризму чи охорону довкілля.

Чому це важливо для мешканців Київщини?

  • Порушуються права громади — земля і водойми належать усім, а не окремим "власникам".
  • Платіжки за доступ до природи стають нормою — хоча це протизаконно.
  • Бюджет втрачає мільйони, які можна було б інвестувати у розвиток.
  • Легальні підприємці зазнають збитків, оскільки змушені конкурувати з тіньовим сектором.

Що буде далі?

  • Матеріали передано до правоохоронних органів.
  • Держаудитслужба ініціює перевірку законності укладених (чи відсутніх) договорів.
  • Очікується залучення громади до моніторингу використання природних ресурсів.