Як сміттєзвалище стало найдорожчим ринком Києва: історія Бессарабки

Як все починалося: пустир, кладовище і базар

Бессарабський ринок – одна з найвідоміших торгових локацій Києва, яка пройшла довгий шлях від занедбаної території до знакового місця столиці.

Колись на місці нинішньої Бессарабської площі було кладовище. У XIX столітті територію використовували як сміттєзвалище. Згодом сюди почали приїжджати торговці, переважно з Півдня України та Бессарабії (нині територія Молдови), що й дало назву місцевості. Вони продавали вино, овочі та фрукти, і поступово тут сформувався стихійний базар.

На той час головним торговим центром Києва був Хрещатик, але з розширенням міста та забудовою центральної вулиці ярмарки вирішили перенести саме на Бессарабку. У 1840-х роках ця територія увійшла до складу міста, і почалася її активна забудова.

Чому з’явилася ідея будівництва критого ринку?

До кінця XIX століття Бессарабка стала хаотичною торговою зоною, яка не відповідала загальному вигляду центру Києва. Стихійний ринок контрастував із сучасною забудовою, і місто потребувало нового торгового комплексу.

Вирішити проблему допоміг один із найзаможніших підприємців того часу – Лазар Бродський. У своєму заповіті 1904 року він залишив 500 тисяч рублів на будівництво критого ринку, який мав упорядкувати торгівлю.

Будівництво та відкриття Бессарабського ринку

Архітектором ринку став Генріх-Юліан Гай. Будівництво розпочалося у 1910 році, а завершилося через два роки – 3 липня 1912 року відбулося офіційне відкриття.

Цікаві факти про будівництво:

• Спочатку планували збудувати ще бібліотеку та квітковий ринок, але проєкт не затвердили.
• Через високу вартість будівництва довелося спростити декоративне оформлення, хоча ринок все одно виглядав вражаюче.
• Будівлю оснащували за останнім словом техніки того часу – тут були холодильні камери, сучасна вентиляція та навіть механізми для доставки товарів.

Чому назва “Бессарабський ринок”?

Існує дві основні версії походження назви:

• Від бессарабських торговців, які першими почали продавати тут свою продукцію.

• Від слова “басараб”, яке означало мандрівника або чужинця – так кияни називали переселенців, що селилися поблизу.

  

Архітектурні особливості Бессарабського ринку

Будівля ринку є унікальним прикладом раціонального модерну в Києві. Вона приваблює туристів своєю естетикою та історією.

Що робить його особливим:

• Фасади прикрашені рельєфами – “Молочниця”, “Селянин з биками”, “Риби”.
• Частково збереглися оригінальні плитки з полив’яного покриття.
• Велика скляна стеля забезпечує природне освітлення.

Чому Бессарабка – найдорожчий ринок Києва?

Сьогодні Бессарабський ринок відомий не лише своєю історією, а й високими цінами. Фраза “дорого, як на Бессарабці” вже стала крилатим висловом серед киян.

Причини високої вартості товарів:

• Розташування у центрі Києва – оренда місць для продавців коштує дорого.
• Преміум-якість продукції – тут продають фермерські товари, екзотичні фрукти, морепродукти та делікатеси.
• Туристична привабливість – ринок став місцем, куди приводять гостей столиці.

Що буде далі: музей на Бессарабці?

Адміністрація ринку планує створити музей, який розповідатиме історію цієї локації. Це дозволить зберегти культурну спадщину та залучити ще більше туристів.

Наразі проєкт лише на стадії обговорення, але всі охочі можуть долучитися до його реалізації.

Бессарабський ринок – це не просто місце для торгівлі. Він пройшов шлях від хаотичного базару до критого ринку, ставши архітектурною перлиною Києва. Його історія відображає розвиток міста, а сьогодні він залишається одним із головних символів столичної торгівлі.

Залишається спостерігати, як змінюватиметься Бессарабка у майбутньому – можливо, невдовзі тут з’явиться унікальний музейний простір.