Захист спадщини у воєнний час: у Києві пройшла міжнародна конференція пам’яткознавців

У столиці відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Пам’яткознавчі студії: проблеми, практики, перспективи розвитку», присвячена питанням збереження архітектурної та культурної спадщини в умовах війни.
Подія об’єднала науковців, архітекторів, музейників, представників влади, громадських організацій і міжнародних експертів з Англії, Австрії, Польщі та Литви.

Конференція проходила 9–10 жовтня у Подільській РДА. Учасники обговорили виклики охорони пам’яток у воєнний час, обмінялися досвідом і сформували пропозиції щодо вдосконалення законодавства та реставраційних механізмів.

Основні теми: від зруйнованих пам’яток до цифрових технологій

Програма конференції включала п’ять панельних дискусій, присвячених управлінню культурною спадщиною, стану пам’яток у Києві, ролі туризму, використанню технологій та взаємодії креативних індустрій із охороною культурних об’єктів.

Серед ключових проблем, які обговорювали учасники:

• руйнування пам’яток унаслідок бойових дій;
• відсутність підзаконних актів для ефективної охорони об’єктів;
• складність передачі будівель у комунальну власність для реставрації.

 Цитати експертів

Олег Коляда, генеральний директор Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам’яток історії та культури:

«Ми щодня бачимо, як російські окупанти намагаються знищити нашу самоідентифікацію. І саме тому наші фахівці працюють над тим, щоб зберегти те, що залишилось від наших пращурів».

За його словами, у Києві налічується 3890 пам’яток, із яких 356 мають статус національного значення, і чимало з них нині перебувають у занедбаному стані.

Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА та депутатка Київради (фракція УДАР), наголосила:

«Київ готовий брати відповідальність за об’єкти, які потребують негайного втручання — такі як Гостинний двір чи Будинок Ігоря Сікорського. Але для цього необхідна передача об’єктів громаді».

Вона підкреслила, що збереження культурної спадщини — це не лише пам'ять про минуле, а й основа для майбутнього.

 Значення конференції

Форум став прикладом консолідації професійної спільноти задля збереження культурних цінностей у час, коли вони щоденно під загрозою.
Учасники домовилися підготувати рекомендації для органів влади, зокрема щодо вдосконалення законодавства про охорону культурної спадщини, розробки механізмів передачі об’єктів у комунальну власність і підтримки проєктів реставрації.

У період, коли війна нищить історичні міста і архітектурні пам’ятки, збереження культурної спадщини стає частиною національної безпеки.
Конференція в Києві довела: лише спільними зусиллями науковців, архітекторів, громади та держави можна вберегти матеріальні свідчення нашої історії — основу української ідентичності.