Зірки чи готелі? Прокуратура Києва оскаржує забудову території київської обсерваторії

У Києві розгортається черговий конфлікт між науковою спадщиною міста та комерційною забудовою. Київська міська прокуратура звернулася до Господарського суду столиці з позовом щодо забудови території Головної астрономічної обсерваторії НАН України в Голосіївському районі. Йдеться про землю, яка має не лише високу ринкову вартість, а й виняткове наукове та природоохоронне значення.

Про яку ділянку йдеться

Предметом судового спору стала земельна ділянка площею 7,43 гектара на вулиці Академіка Заболотного. За оцінками, її вартість перевищує 100 мільйонів гривень.

Це територія, яка десятиліттями використовувалася виключно для потреб науки — тут розташована одна з ключових астрономічних установ країни, що входить до структури Національної академії наук України.

Що саме оскаржує прокуратура

Прокуратура вимагає визнати недійсним договір, укладений між обсерваторією та приватним забудовником. Угода передбачала:

• зведення готельних і адміністративних комплексів;
• передачу 90% новозбудованих площ у власність комерційної структури;
• фактичне вилучення державної землі з наукового користування.

За даними прокурорів, Київська міська державна адміністрація, як законний власник цієї землі, не ухвалювала жодних рішень про її передачу під забудову. Отже, договір укладено з порушенням базових норм земельного та майнового законодавства.

Заповідна зона під загрозою

Окрема й принципово важлива складова цієї справи — природоохоронний статус території. На ділянці розташована пам’ятка природи місцевого значення «Вікові дуби», яка перебуває під охороною закону.

Будь-яке втручання в цю зону:

• потребує спеціальних дозволів;
• має жорсткі обмеження;
• фактично унеможливлює щільну забудову.

Прокуратура наголошує: реалізація проєкту могла б призвести до знищення заповідного ландшафту Голосієва.

Світлове забруднення і наука

Для пересічного мешканця міста ця деталь може здатися другорядною, але для астрономів вона критична. Забудова готелями та офісами означає:

• потужне нічне освітлення;
• зростання світлового шуму;
• неможливість повноцінних астрономічних спостережень.

Фактично йдеться не просто про втрату землі, а про підрив функціонування наукової установи, яка десятиліттями працює саме завдяки особливим умовам цієї локації.

Контекст: війна і внутрішній захист

У прокуратурі прямо наголошують на символічному й практичному вимірі справи. Поки росія системно нищить українську цивільну та наукову інфраструктуру, держава зобов’язана захищати свої активи від внутрішніх посягань.

Наукові установи НАН України — це не просто будівлі. Це:

• інтелектуальний ресурс держави;
• частина національної безпеки;
• основа повоєнного відновлення.

Що відбувається зараз

Господарський суд міста Києва вже відкрив провадження у справі. Мета — не допустити реалізації угоди та запобігти незворотним наслідкам:

• втраті землі;
• знищенню природоохоронної зони;
• деградації наукового середовища.

Чому це важливо для киян

Ця історія — не лише про одну обсерваторію. Вона про принцип:

• чи залишаться в Києві території, недоторканні для забудовників;
• чи зможе наука конкурувати з квадратними метрами;
• чи є межа, за яку комерційний інтерес не має права заходити.

Голосіїв — один із небагатьох районів столиці, де ще зберігається баланс між містом, природою і наукою. Його руйнування — це втрата, яку неможливо компенсувати жодним інвестпроєктом.

Позов прокуратури щодо забудови землі київської обсерваторії — це тест на зрілість міста і держави. Чи здатні ми захищати те, що не приносить миттєвого прибутку, але має стратегічну цінність?

Від відповіді на це запитання залежить не лише доля однієї ділянки на Заболотного, а й майбутнє Києва як міста науки, а не суцільного бетону.