Жити серед руїн: чому кияни роками чекають на ремонт пошкоджених будинків

У бюджеті Києва на 2026 рік передбачили понад 1,2 млрд грн на відновлення житлових будинків, пошкоджених російськими обстрілами. На папері — серйозний ресурс. На практиці — тисячі киян роками живуть у будинках із тріщинами, вибитими вікнами та аварійними перекриттями.

Чому ж відновлення столиці рухається так повільно, навіть за наявності коштів?

Масштаб проблеми: цифри, які не можна ігнорувати

За даними КМДА, у Києві:

• 2 647 багатоквартирних будинків пошкоджено внаслідок обстрілів;
• 1 470 із них — лише за 2025 рік;
• десятки будинків мають не косметичні, а серйозні конструктивні пошкодження.

Це не поодинокі адреси — це цілі квартали у різних районах столиці: від Шевченківського до Дарницького.

Чому гроші не перетворюються на відремонтовані будинки

1. Технічні обстеження — довго, але неминуче

Кожен будинок має пройти:

• інструментальне обстеження;
• експертні висновки щодо безпеки;
• розробку проєктної документації.

У місті, яке регулярно перебуває під обстрілами, ці процеси затягуються місяцями.

2. Публічні закупівлі — закон понад усе

Навіть у воєнний час Київ не може просто «дати підряднику гроші».
Проєкти проходять Prozorro, оскарження, повторні конкурси. Це знижує корупційні ризики, але вбиває швидкість.

3. Повітряні тривоги та блекаути

Будівельні роботи в Києві регулярно:

• зупиняються через тривоги;
• ускладнюються відсутністю електроенергії;
• переносяться через комендантські обмеження.

Ключова проблема, про яку говорять неохоче: немає кому будувати

Саме це у КМДА називають головним гальмом відновлення.

• значна частина кваліфікованих будівельників мобілізована;
• інші працюють за кордоном;
• ринок кадрів у столиці виснажений.

Гроші є. Проєкти є. Людей — бракує.

Без мулярів, бетонників, інженерів і зварювальників жоден бюджет не працює.

Хто відповідає за відновлення

У 2026 році замовниками робіт визначено:

• КП «Житлоінвестбуд-УКБ»;
• районні державні адміністрації.

Формально відповідальні є. Але навіть вони визнають:
без системного вирішення кадрової кризи темпи залишаться низькими.

Що це означає для киян

Для мешканців пошкоджених будинків це означає:

• роки життя в умовах тимчасових рішень;
• постійні обіцянки «у планах на наступний рік»;
• знецінення довіри до самого поняття «відновлення».

Київ поступово відбудовується — але набагато повільніше, ніж очікує суспільство.

 відбудова — це не лише бетон і гроші

Відновлення Києва впирається не лише у війну чи бюрократію.
Головний дефіцит столиці — людський ресурс.

Поки держава не знайде баланс між мобілізацією та критично важливими цивільними професіями, пошкоджені будинки й далі чекатимуть роками.

І це питання вже не тільки про комфорт —
це питання безпеки, гідності й майбутнього Києва як міста для життя, а не виживання.