Дата публікації 27 кілометрів по льоду Київського моря: сміливий перехід і холодний урок обережності
Опубліковано 26.01.26 01:25
Переглядів статті 27 кілометрів по льоду Київського моря: сміливий перехід і холодний урок обережності 28

27 кілометрів по льоду Київського моря: сміливий перехід і холодний урок обережності

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
27 кілометрів по льоду Київського моря: сміливий перехід і холодний урок обережності
фото з відкритих джерел: Київське водосховище

Зимова експедиція між берегами водосховища

Двоє мандрівників цієї зими здійснили незвичний і фізично складний перехід через Київське водосховище, яке кияни звично називають Київським морем. Їхній маршрут пролягав між селами Козаровичі та Лебедівка у Вишгородському районі. Шлях туди й назад склав близько 27 кілометрів по суцільному льоду.

Подія швидко привернула увагу не лише любителів активного відпочинку, а й рятувальників, адже будь-які переходи великих водойм узимку — це завжди зона підвищеного ризику.

Маршрут: що саме подолали мандрівники

Київське море — не ставок у парку

Київське водосховище — одна з найбільших штучних водойм України:

  • площа — понад 920 км²;
  • довжина — близько 110 км;
  • ширина на окремих ділянках сягає кількох кілометрів.

Ділянка між Козаровичами та Лебедівкою — це приблизно 13,5 км в один бік. Саме цю відстань мандрівники подолали двічі, витративши чимало часу й сил.

Лід понад 20 см: чому це важливо, але не гарантія

Що кажуть норми безпеки

За словами учасників переходу, товщина льоду на всьому маршруті перевищувала 20 см. Перевіряли її регулярно — за допомогою інструменту, а не «на око».

Для розуміння масштабу:

  • мінімально безпечна товщина льоду для однієї людини — від 7 см;
  • для групи людей — від 15 см;
  • 20+ см вважається достатнім запасом міцності.

Проте рятувальники постійно наголошують: товщина — не єдиний критерій безпеки.

Лід буває різним — і це критично

Колір і структура вирішують більше, ніж цифри

Фахівці ДСНС звертають увагу на те, що:

  • прозорий, синюватий або зеленуватий лід — найміцніший;
  • молочно-білий або сірий — значно слабший;
  • тріщини, плями, різке забарвлення — сигнал небезпеки.

Особливо підступні ділянки:

  • поблизу очерету;
  • біля мостів;
  • у місцях течії;
  • там, де скидають теплу воду.

Навіть на одному й тому самому маршруті лід може різко змінюватися за кілька метрів.

Контраст із реальністю: суха статистика

На тлі успішного переходу не варто забувати про інше. З початку 2026 року на водоймах України загинули семеро людей, серед них — дитина. Більшість трагедій сталися не через екстремальні походи, а через самовпевненість і нехтування правилами.

Саме тому рятувальники постійно застерігають: не варто виходити на лід під час відлиги, дощу, сильного вітру або різких перепадів температури.

Чому ця історія важлива для киян

Київське море щозими притягує:

  • рибалок;
  • любителів ковзанів;
  • туристів і мандрівників;
  • шукачів «зимових пригод».

Приклад двох мандрівників демонструє: такі переходи можливі, але лише для людей із досвідом, холодною головою та постійним контролем ситуації. Це не прогулянка і не розвага «для кожного».

Перехід 27 кілометрів по замерзлому Київському водосховищу — вражаючий фізичний і психологічний виклик. Але водночас — нагадування: лід не прощає легковажності.

Для більшості киян головне правило лишається незмінним:
спостерігати — можна, захоплюватися — так, повторювати без підготовки — ні.

Зима на великій воді завжди сильніша за людину. І повага до цієї сили — найкраща гарантія безпеки.