Історія 16-річної киянки, яка постраждала внаслідок аварії на тепломережі на проспекті Лобановського, стала прикладом надзвичайно швидкої та злагодженої медичної реакції. Від моменту трагедії до доправлення дитини у спеціалізовану клініку в Німеччині минуло трохи більше двох діб — це один із найкоротших термінів в історії програми Medevac Ukraine.
Що сталося і в якому стані була дитина
Інцидент трапився 2 січня в Києві — через прорив труби центрального опалення на тротуарі утворилася небезпечна ділянка, куди й потрапила дівчина. Її з тяжкими травмами негайно доправили до Київської міської дитячої клінічної лікарні №1.
За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, стан пацієнтки з перших годин оцінювали як вкрай тяжкий. Саме це стало підставою для негайного залучення міжнародних фахівців.
Рішення про евакуацію: години мали значення
Вже того ж вечора українські лікарі провели спільну відеоконсультацію з опіковими центрами Кельна та Цюриха. За її результатами було ухвалено рішення: оптимальним варіантом є термінова евакуація за кордон, де є вузькоспеціалізовані можливості лікування таких випадків.
- 3 січня клініка в Кельні підтвердила готовність прийняти пацієнтку.
- 4 січня о 4:45 ранку спеціалізований автомобіль вирушив з Києва.
- О 14:00 дитину передали авіамедичній команді в Жешуві (Польща).
- Близько 18:00 вона вже була в Кельні, де її одразу доправили до операційної.
Уся логістика — від лікарні в Києві до клініки в Німеччині — була вибудувана буквально по хвилинах.
Хто організував рятівну операцію
Транспортування відбулося в межах програми Medevac Ukraine. У ньому брали участь:
- команди ДЗ «УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України»;
- благодійна організація Artesans ResQ UA;
- Міністерство охорони здоров’я України;
- медики з України, Німеччини та Швейцарії;
- міжнародні партнери в межах Механізму цивільного захисту ЄС.
Міністр охорони здоров’я підкреслив: лікування для пацієнтів у межах програми є повністю безоплатним.
Що таке Medevac Ukraine і чому це важливо
Програма медичної евакуації діє з перших місяців повномасштабного вторгнення. За цей час:
- допомогу отримали 6290 українців;
- серед них — 149 пацієнтів з опіками;
- лише у 2025 році за кордоном лікувалися та проходили реабілітацію 1240 постраждалих.
Переважно це військові та ветерани, але випадок у Києві показує: механізм працює і для цивільних, коли йдеться про загрозу життю.
Контекст для Києва: не лише про медицину
Ця історія має і другий, не менш важливий вимір. Аварія на тепломережі сталася у густонаселеному районі столиці, у пішохідній зоні. Уже відомо, що посадовцю КП «Київтеплоенерго», який відповідав за роботи на цій ділянці, повідомили про підозру.
Для киян це питання не лише співчуття до постраждалої дитини, а й:
- безпеки міської інфраструктури;
- контролю за станом тепломереж;
- відповідальності комунальних служб.
Медевакуація 16-річної киянки до Кельна — приклад того, як швидкість, координація і міжнародна співпраця можуть дати шанс там, де рахунок іде на години.
Водночас ця трагедія нагадує: навіть у мирних, на перший погляд, міських локаціях зношена інфраструктура може стати смертельно небезпечною. І ціна помилок у таких випадках — надто висока.
Київ серед антилідерів за станом укриттів: омбудсмен виявив недоступні та проблемні сховища
Метро на Виноградар: Київ вимагає від «Київметробуду» понад 3,6 млрд грн за зрив будівництва
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці