Куренівська трагедія сталася у Києві 13 березня 1961 року. Тоді прорвало дамбу у Бабиному Яру, і потужний селевий потік із води, ґрунту та промислових відходів накрив житловий район Куренівки. Подія стала однією з наймасштабніших техногенних катастроф в історії столиці.
Чому сталася катастрофа
Передумови трагедії виникли ще у 1950-х роках, коли влада ухвалила рішення засипати Бабин Яр відходами виробництва цегельних заводів. Відходи у вигляді рідкої пульпи трубами перекачували до відрогів яру.
За приблизно десять років там накопичилися мільйони кубометрів ґрунту та промислових відходів. При цьому замість передбаченої проєктом бетонної дамби збудували земляну, яка не відповідала нормам безпеки і не могла витримати навантаження.
Напередодні трагедії через дамбу вже переливалася вода, але жодних серйозних заходів безпеки або евакуації мешканців не провели.

Як розгорталися події
Вранці 13 березня дамба почала руйнуватися, і невдовзі величезний вал пульпи ринув униз до Куренівки.
Потік був заввишки до кількох метрів і рухався з великою швидкістю. Він:
- зносив будинки
- перевертав автобуси, трамваї та автомобілі
- валив електроопори
- руйнував підприємства та інфраструктуру району.
Сильно постраждало трамвайне депо, лікарні, дитячі заклади, житлові будинки та стадіон «Спартак». Частина вулиць Куренівки опинилася під товстим шаром бруду і затверділої пульпи.

Скільки людей загинуло
Радянська влада довгий час приховувала масштаби трагедії. Офіційно повідомлялося про 145 загиблих.
Однак історики та дослідники вважають, що реальна кількість жертв могла бути значно більшою. За різними оцінками, загинуло від кількох сотень до понад тисячі людей, адже частину тіл так і не знайшли.

Пам’ять про трагедію
Сьогодні у Києві встановлено кілька меморіалів, присвячених жертвам Куренівської трагедії. Пам’ятні знаки розташовані у Куренівському парку, біля Подільського трамвайного депо та на Лук’янівському кладовищі.
Щороку 13 березня у столиці згадують загиблих у цій катастрофі. Куренівська трагедія стала трагічним символом того, до яких наслідків можуть призвести технічні помилки, недбалість і замовчування правди.
Один із головних символів Києва: як змінювалися Золоті ворота від XVII століття до сьогодні
Дизайнер української волі: Георгій Нарбут - художник, який створив герб УНР та перші українські гроші
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці