Дизайнер української волі: Георгій Нарбут - художник, який створив герб УНР та перші українські гроші

9 березня виповнилося 140 років від дня народження Георгія Нарбута - одного з найвпливовіших українських художників-графіків початку ХХ століття. Саме він створив перші банкноти та поштові марки Української Народної Республіки, а також заклав основи українського графічного дизайну.

Його творчість стала частиною формування візуальної мови української державності - від грошових знаків до державної символіки.

Дитинство і перші кроки в мистецтві

Георгій Нарбут народився 9 березня 1886 року в селі Нарбутівка на Чернігівщині (нині Сумська область) у родині збіднілих литовських шляхтичів.

Перші мистецькі експерименти почалися ще у дитинстві. Не маючи фарб чи олівців, майбутній художник вирізав фігури із синього паперу, в який у крамницях загортали цукор. Ці паперові силуети стали його першими витинанками і фактичним стартом художнього шляху.

Пізніше він навчався у Глухівській гімназії, де серйозно захопився каліграфією. Одного разу викладач приніс до класу копію Остромирового Євангелія, і Нарбут настільки зацікавився стародавніми кириличними літерами, що перемалював книгу майже повністю.

Саме тоді він вперше заявив про себе як художник - його роботи представили на місцевій виставці.

Петербург і пошук українського стилю

Після закінчення гімназії у 1906 році Нарбут поїхав до Петербурга, попри незгоду батька. Там він поступово здобув репутацію талановитого графіка.

Водночас художник активно шукав українську візуальну традицію. Він вивчав старовинні рукописи, козацьку символіку, геральдику та орнаменти.

У Петербурзі Нарбут вирізнявся навіть зовнішнім виглядом - він носив український одяг, а у творчості дедалі частіше використовував національні мотиви.

Під час виставки «Ломоносов і Єлизаветинські часи» у 1912 році художник створив настінні розписи для залу, присвяченого Україні.

Нарбут також подорожував Україною, вивчаючи історичні колекції. Особливе враження на нього справив музей українських старожитностей у Чернігові, де він уважно досліджував старі портрети та козацьке вбрання.

Київ і створення Академії мистецтв

У 1917 році Нарбут переїхав до Києва. Спершу він працював над упорядкуванням мистецьких колекцій царського палацу.

Саме у цей період разом із мистецтвознавцем Миколою Біляшівським він виступив з ініціативою створення Української академії мистецтв - першого національного мистецького навчального закладу.

Згодом художник переїхав до столиці разом із родиною та почав викладати графіку.

У Києві він зблизився з провідними діячами культури того часу - Павлом Тичиною, Лесем Курбасом, Михайлом Семенком.

Мистецтвознавець Георгій Лукомський писав про нього:

«Здібності у нього були вражаючі. Не слухавши жодних курсів з історії мистецтв, він володів величезним матеріалом, ерудиція його була невичерпною».

Автор перших українських грошей

Саме Нарбут став автором перших українських банкнот і поштових марок Української Народної Республіки.

Марки іноді використовували навіть як дрібну валюту, адже у державі бракувало монет.

Крім того, художник створив:

• серію державних паперів
• урочисті грамоти
• офіційні листівки
• ескізи Державного Герба та Печатки Української Держави часів гетьмана Павла Скоропадського.

Його стиль поєднував українське бароко, історичну геральдику та модерну графіку, створюючи впізнавану естетику нової держави.

Незавершена «Українська абетка»

Ще одним великим задумом Нарбута стала українська «Абетка» - художня книга, де кожна літера мала поєднувати різні шрифти з українськими бароковими орнаментами.

Працювати над нею він почав у 1919 році в Києві і вважав цей проєкт одним із найважливіших у своїй творчості.

Однак завершити роботу художник не встиг.

Академія у квартирі і «Гурток дев’яти»

На початку 1919 року Нарбут очолив Українську академію мистецтв. У той час більшість викладачів залишила Київ, тому фактично працювати доводилося лише йому та художнику Михайлу Бойчуку.

Коли більшовицька влада відібрала приміщення академії, заняття проводили у квартирі Нарбута.

Того ж року художник створив мистецьке об’єднання «Гурток дев’яти», до якого увійшли Павло Тичина, Михайло Семенко, Лесь Курбас, Федір Ернст та інші діячі культури.

Це була творча спільнота, яка об’єднувала митців різних напрямів у складні часи.

Передчасна смерть і світове визнання

Георгій Нарбут помер 23 травня 1920 року у Києві від тифу. Йому було лише 34 роки. Художника поховали на Байковому кладовищі.

Попри коротке життя, його роботи експонувалися на міжнародних виставках у Римі, Брюсселі, Празі, Берліні та Петербурзі.

У 1914 році Нарбут отримав золоту медаль Міжнародної виставки друку і графіки у Лейпцигу.

Як вшановують пам’ять художника

Пам’ять Георгія Нарбута продовжує жити у культурному просторі України.

Його малюнки використовувалися для першого випуску стандартних поштових марок України у 1992 році, а у 2006 році Національний банк випустив пам’ятну монету, присвячену художнику.

У Києві на будинку на вулиці Володимирській, 64 встановлено меморіальну дошку.

Також існує премія імені Георгія Нарбута за найкращий дизайн української поштової марки.