85 аварійних мостів у Києві: скільки часу і грошей потрібно на відновлення

У 2026 році транспортна інфраструктура столиці опинилася у критичній точці: 85 із 175 мостів і шляхопроводів Києва визнані аварійними. Масштаб проблеми вже давно вийшов за межі «точкових ремонтів» — місту потрібна системна модернізація, яка триватиме роками та обійдеться в мільярди гривень.

Чому мости Києва стрімко старіють

Головна причина — невідповідність між реальним навантаженням і проєктними можливостями споруд.

За даними комунальної корпорації Київавтодор:

більшість мостів будували у 1960–1990-х роках

інтенсивність руху з того часу зросла більш ніж у 10 разів

фактичні навантаження перевищують розрахункові щонайменше утричі

У результаті конструкції швидко зношуються, а багато об’єктів так і не дочекалися капітального ремонту, передбаченого ще на етапі проєктування.

Показовий приклад

Один із найяскравіших кейсів — шляхопровід біля станція метро «Нивки».

Попри капітальний ремонт у 2017 році вартістю понад 200 млн грн, вже за кілька років:

почав руйнуватися бетон

з’явилися тріщини

конструкцію довелося додатково підсилювати

Це свідчить про глибші проблеми — не лише вікові, а й системні.

Скільки грошей заклали на ремонти у 2026 році

На поточний рік місто передбачило фінансування в межах:

967,7 млн грн — реконструкція та капітальний ремонт

384,1 млн грн — поточні роботи та обслуговування

Ці кошти дозволяють утримувати ситуацію під контролем, але не вирішують проблему повністю.

Які мости ремонтуватимуть насамперед

У 2026 році роботи заплановані на низці ключових транспортних вузлів:

шляхопровід на вулиці Полярній через залізницю

розв’язка магістралі безперервного руху зі Стратегічним шосе

шляхопровід на вулиці Драйзера

шляхопровід біля станція метро «Чернігівська»

шляхопровід на проспекті Бажана біля станція метро «Осокорки»

Міст-метро через Дніпро (протиаварійні роботи)

Окремо тривають роботи поблизу станції станція метро «Дарниця».

Додаткові заходи

• протиаварійні роботи — ще на 26 об’єктах
• поточний ремонт — на 14 спорудах

Фактично ремонтні роботи у столиці відбуваються майже щотижня, часто із частковим обмеженням руху.

Ціни на відновлення: рахунок іде на мільярди

Окремі об’єкти вже демонструють масштаб витрат:

шляхопровід на Луговій — Богатирській — 288,2 млн грн

розв’язка на проспекті Бажана (біля Осокорків) — близько 665 млн грн

реконструкція Дегтярівського шляхопроводу — 920 млн грн

розв’язка Богатирська — Полярна — понад 1,3 млрд грн

При цьому загальна вартість відновлення всіх аварійних мостів у місті досі не підрахована — і, ймовірно, йдеться про десятки мільярдів гривень.

Чому Київ залишився без міжнародної підтримки

Залучення коштів міжнародних партнерів наразі фактично зупинене. Причина — воєнний стан.

Проєкти за участі донорів і фінансових інституцій поставлені на паузу, тому:

основне навантаження лягає на міський бюджет

фінансування обмежене

ремонтні програми доводиться розтягувати в часі

Додаткову складність створює розподіл відповідальності між містом і державою.

Проблемний кейс

Наприклад, Міст Патона формально належить до сфери управління держави, але саме місто часто змушене реагувати на його стан.

До процесу також залучене Міністерство розвитку громад та територій України, однак питання фінансування та відповідальності залишається відкритим.

Чому це критично для киян

Мости — це не лише транспортна логістика. Це питання безпеки сотень тисяч людей щодня.

Наявність 85 аварійних споруд означає:

потенційні ризики для водіїв і пішоходів

регулярні затори через обмеження руху

збільшення часу в дорозі

додаткове навантаження на альтернативні маршрути

Тимчасові ремонти лише відтерміновують проблему, але не вирішують її.

Що далі: сценарії для столиці

Експерти сходяться в одному: без системного підходу ситуація лише погіршуватиметься.

Києву необхідно:

довгострокова програма модернізації мостів

стабільне фінансування на роки вперед

повернення до співпраці з міжнародними донорами

чіткий розподіл відповідальності між містом і державою

Київська мостова інфраструктура переживає критичний період. Масштаб проблеми вже очевидний: кожен другий міст потребує серйозного втручання.

Для мешканців столиці це означає не лише незручності, а й питання щоденної безпеки. І чим довше відкладати комплексне рішення, тим дорожчим і складнішим воно стане для міста в майбутньому.