На лівому березі Києва 926 житлових будинків досі залишаються без опалення. Про це повідомив президент Володимир Зеленський після селекторної наради щодо ситуації в регіонах та громадах. Інформацію глава держави оприлюднив у своєму Telegram-каналі.
За словами президента, саме лівобережні райони столиці нині перебувають у найкритичнішому стані після серії російських атак на енергетичну інфраструктуру впродовж січня. Для стабілізації ситуації залучають резерви з усієї України.
Що робить держава для відновлення тепла
Центральна влада координує роботу міських служб, Міністерства енергетики та Міністерства внутрішніх справ. Основний акцент — на забезпеченні резервного живлення і прискоренні ремонтів.
Основні кроки:
- залучення додаткових генераторів великої потужності;
- перекидання ремонтних бригад з інших регіонів;
- підключення резервів, які раніше не використовувалися;
- розгортання пунктів незламності та обігріву.
За словами президента, всі можливі ресурси вже задіяні, а допомога столиці має міжрегіональний характер.
Як Київ опинився в цій точці: хронологія атак
Січень 2026 року став одним із найважчих місяців для енергетики Києва з початку повномасштабної війни.
Ключові удари:
- 9 січня — без тепла залишилися близько 6000 багатоповерхівок. Це була наймасштабніша атака по тепловій інфраструктурі столиці.
- 20 січня — повторний масований удар, після якого 5635 будинків знову втратили опалення. Майже 80% із них уже встигли підключити після попередньої атаки.
- 24 січня — ще одна атака, що залишила без тепла понад 3200 будинків.
Станом на 25 січня відновленням займалися понад 160 ремонтних бригад, які працювали цілодобово.
Чому відновлення займає так багато часу
Київ має одну з найбільших централізованих систем теплопостачання в Європі. Вона включає:
- три потужні теплоелектроцентралі;
- майже 200 котелень;
- понад 2700 кілометрів теплових мереж.
За технологічними нормами, повний перезапуск такої системи триває до семи днів навіть за відсутності нових пошкоджень. Коли ж система кілька разів поспіль зазнає зупинок, ризики зростають у рази.
Фахівці попереджають:
- часті зливи та повторні запуски води перевантажують труби;
- близько 70% тепломереж потребують капітального ремонту;
- зростає кількість аварій на фоні морозів.
Чому саме лівий берег постраждав найбільше
Лівобережні райони Києва виявилися найвразливішими через особливості енергоживлення та залежність від окремих об’єктів генерації. Після атак тут неодноразово зникали:
- теплопостачання;
- електроенергія;
- водопостачання.
Знеструмлення насосних станцій призводило до каскадних відключень, що ускладнювало повернення тепла навіть після локального ремонту.
Резерви з регіонів: як допомагають столиці
Для підтримки Києва до робіт залучили фахівців з різних областей:
- 35 бригад направила Укрзалізниця;
- 20 бригад — з Київської області;
- понад 25 бригад — з Вінниччини, Рівненщини, Волині, Миколаївщини, Львівщини, Одещини та Закарпаття.
ДСНС за сприяння МВС забезпечує місто генераторами. По всій столиці працюють понад 1300 пунктів незламності та додаткові пункти обігріву.
Чому це критично для киян
Відсутність опалення в майже тисячі будинків під час морозів — це не питання комфорту, а пряма загроза здоров’ю і життю, особливо для:
- літніх людей;
- дітей;
- людей із хронічними захворюваннями.
Ситуацію ускладнює те, що частина будинків залишається без тепла ще з 9 січня, тобто майже три тижні.
Криза з теплопостачанням на лівому березі Києва показала одразу кілька речей: масштаб руйнувань, вразливість старої інфраструктури та межу можливостей міської системи в умовах війни. Те, що для відновлення столиці доводиться залучати резерви з усієї України, свідчить про безпрецедентний рівень загрози.
Для киян це ще одне нагадування: війна б’є не лише по фронту, а й по базових умовах життя. І кожен день без тепла — це ціна, яку місто платить за удари по критичній інфраструктурі. Повне відновлення системи триває цілодобово, проте стабільність теплопостачання на Лівому березі наразі залежить від відсутності нових атак.
У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними
Транспортна математика: чому кияни переплачують за проїзд і як заощадити понад 300 грн на місяць
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці