Аптеки видали правду про Київ: місто повне, але людей менше

Місто живе, але вже інше

Якщо вийти ввечері на Хрещатик або у вихідні пройтись Подолом, здається - Київ повернувся. Кав’ярні повні, черги у пекарнях, затори на Набережному шосе, бігуни на Трухановому. Візуально - майже довоєнний ритм.

Але економісти зараз дивляться не на трафік і не на оренду. Вони дивляться на аптеки.

Через відсутність перепису населення з’явився непрямий спосіб порахувати людей: кількість проданих упаковок ліків. На відміну від одягу, кави чи доставки їжі, медицина прив’язана до фізичної присутності людини. Якщо вона живе у місті - вона купує препарати.

Аналіз продажів трьох найбільших виробників - «Фармак», «Дарниця» та «Артеріум» - показав падіння приблизно на 32% від довоєнного рівня. Це дає орієнтир: на підконтрольній території країни зараз близько 24 млн людей.

Що вже видно в столиці

Київ не став порожнім - він став іншим за складом.

Місто втратило значну частину мобільного населення: студентів, молоді IT-спеціалістів, сімей із маленькими дітьми. Натомість зросла частка людей старшого віку, військових, переселенців і тих, хто приїжджає у столицю на лікування або роботу вахтовим способом.

Це вже помітно у повсякденних речах:

• у багатьох школах зникли переповнені класи, а в окремих районах з’явились вільні місця
• попит змістився з трикімнатних квартир у бік однокімнатних і тимчасового житла
• різко збільшилась кількість реабілітаційних центрів і приватних клінік
• аптечні мережі відкриваються швидше, ніж магазини дитячих товарів

Тобто місто не спорожніло - воно перейшло в режим дорослого міста, де більше лікуються і працюють, ніж ростять дітей.

Чому це важливіше за статистику

Продажі ліків реагують швидше за державну статистику. Люди можуть залишати реєстрацію в Києві, платити податки в Україні або здавати житло, але якщо вони живуть у Кракові чи Празі - вони не купують препарати в київській аптеці.

Саме тому економісти говорять про «демографічний борг». Різниця між офіційними оцінками і реальним населенням - це українці за кордоном і в окупації.

Для столиці це має дуже практичні наслідки. Київ поступово переходить від моделі «місто студентів і сервісів» до моделі адміністративно-медичного центру країни. Тут більше державних функцій, військових структур, лікарень і реабілітації - і менше масового споживання.

І це пояснює парадокс, який помічають кияни: затори повернулись, а дитячі майданчики часто порожніші, ніж у 2019-му.
Місто знову гуде - просто тепер це інший гул.