Дата публікації Дитина атаки на Київ: як живе п’ятимісячний Назарчик після втрати мами
Опубліковано 01.03.26 00:35
Переглядів статті Дитина атаки на Київ: як живе п’ятимісячний Назарчик після втрати мами 22

Дитина атаки на Київ: як живе п’ятимісячний Назарчик після втрати мами

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Дитина атаки на Київ: як живе п’ятимісячний Назарчик після втрати мами
фото з відкритих джерел: немовля, яке врятували під час російської атаки на Київ

Народжений у день, коли місто не спало

Київ добре пам’ятає ніч 7 вересня 2025 року. Сирени, дрони, вибухи - і лікарні, що працювали як польові. Саме тоді лікарі ухвалювали рішення за хвилини, а інколи й секунди.

В одній із київських лікарень медики провели екстрений кесарів розтин на сьомому місяці вагітності. Так на світ з’явився Назарчик. Його рятували фактично паралельно з містом.

Маму врятувати не вдалося - через три тижні після пологів вона померла.

Сьогодні хлопчику п’ять місяців.

Тепер він живе не в Києві - але постійно до нього повертається

Назарчик зараз у Івано-Франківську. Його виховує тітка Оксана разом зі своєю родиною. У квартирі - дитячі іграшки, звичайний побут і трирічний братик, до якого малюк уже уважно придивляється.

Дитина атаки на Київ: як живе п’ятимісячний Назарчик після втрати мами - 1
Дитина атаки на Київ: як живе п’ятимісячний Назарчик після втрати мами - 2

Та Київ нікуди не зник із його життя.

Щомісяця родина сідає в потяг і їде до столиці - на медичні огляди. Фактично місто, де він народився, стало його лікарнею і точкою постійного повернення.

«Він міг бути з мамою і татом, якби не російський шахед. Життя могло б бути зовсім іншим», - говорить тітка.

Київ як місце пам’яті і лікування

Це одна з тих історій, які місто не бачить у новинах про уламки і руйнування. Київ зазвичай показують через воронки, відключення світла чи пошкоджені будинки. Але після кожної атаки лишаються ще й людські траєкторії.

У випадку Назарчика столиця стала не лише місцем трагедії, а й місцем підтримки: тут лікарі врятували його життя, тут його регулярно оглядають, і саме сюди родина продовжує повертатися.

Назарчик росте спокійним, добре адаптується і цікавиться світом - настільки, наскільки це може п’ятимісячна дитина. Родина намагається зробити його дитинство звичайним. З іграшками, прогулянками і майбутнім, у якому Київ для нього буде не тільки містом втрати, а містом початку.