Автоматичні обмеження для боржників: Рада проголосувала за посилення контролю за майном

Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №14005, який кардинально змінює правила для боржників в Україні. Документ передбачає автоматичні обмеження на продаж та передачу майна людьми, внесеними до Єдиного реєстру боржників.

За ухвалення проголосували 236 депутатів. Автором ініціативи став Андрій Мотовиловець із фракції «Слуга народу». Проти виступила лише «Батьківщина». Лідерка партії Юлія Тимошенко заявила, що закон може перетворити українців, які втратили майно та доходи під час війни, на бездомних, і що такі зміни вже втретє намагаються провести через парламент.

Проте уряд наполягає: закон потрібен для цифровізації системи примусового виконання рішень та виконання міжнародних зобов’язань перед ЄС.

Що саме заборонено боржникам

Нові правила стосуються всіх, хто потрапив до Єдиного реєстру боржників. Таким громадянам тимчасово забороняється:

• продавати житло, земельні ділянки та автомобілі;
• переоформлювати майно на інших осіб;
• закладати нерухомість чи транспорт для отримання кредиту.

Система працюватиме автоматично: нотаріуси та реєстратори перевірятимуть інформацію в реєстрі. Якщо людина значиться боржником, будь-які операції з її майном блокуватимуться.

Далі можливий такий сценарій:

Спочатку майно арештовують, а якщо борг не погашається, його продають на торгах. Вилучені кошти направляються на погашення заборгованості.

Водночас після повної виплати боргу особа автоматично виключається з реєстру.

Чому закон ухвалили саме зараз

Україна зобов’язалась ухвалити закон про електронне стягнення боргів у межах програми Ukraine Facility від ЄС. Його затримка вже коштувала країні частини європейського фінансування: замість майже 2 мільярдів євро у п’ятому транші Україна отримала 1,35 мільярда.

Щоб не втратити додаткові кошти, парламент має прийняти закон остаточно до середини 2026 року.

Більше 8 мільйонів записів у реєстрі: кого це стосується

На початок 2025 року у реєстрі боржників було понад 8,8 млн записів. Найпоширеніші причини потрапляння до бази:

• несплата штрафів за порушення ПДР;
• заборгованість за комунальні послуги;
• несплата аліментів;
• прострочені кредити.

З огляду на масштаби, закон вплине на значну частину населення, зокрема мешканців Києва, де рівень кредитної активності та кількість автомобілів одні з найвищих в країні.

Позиції прихильників і критиків

Критики наголошують: закон може стати інструментом тиску на людей, які втратили роботу чи житло під час війни. Вони побоюються, що автоматичний механізм не враховуватиме життєві обставини.

Прихильники, натомість, вважають, що це крок до європейської практики, де борги сплачуються невідворотно. На їхню думку, цифрова система прибере корупційні впливи та пришвидшить виконання судових рішень.

Чому це важливо для киян

Столиця традиційно попереду в темпах цифровізації та фінансової активності. Тут:

• найбільша концентрація житлових угод;
• широке використання іпотеки та автокредитів;
• значна частка мешканців має кредитні зобов'язання.

Для киян нові правила означають:

• неможливість швидко продати майно у разі фінансових труднощів, якщо є борги;
• прозорість операцій — ухилитися від виконання рішень суду стане складніше;
• необхідність уважно стежити за фінансовою дисципліною, аби не потрапити до реєстру.

Що робити, щоб не опинитися у «борговій пастці»

• своєчасно сплачувати штрафи та комунальні послуги;
• контролювати кредитні платежі й не допускати прострочень;
• перевіряти себе у реєстрі боржників (це можна зробити онлайн);
• у випадку фінансових труднощів — звертатися за реструктуризацією боргу.

Борг, як тінь: іде попереду тебе і впливає на твою свободу рухатися. В умовах нових правил ця тінь стала ще помітнішою.

Новий закон змінює підхід до виконання боргових зобов’язань: менше можливостей для ухилення, більше відповідальності. Для мешканців Києва це сигнал: фінансова дисципліна стає критично важливою, адже майнові операції дедалі більше підв’язані до цифрових реєстрів.

Далі закон ще очікує остаточного ухвалення та внесення поправок. Але вже зараз зрозуміло: правила гри на ринку майна і фінансів стають жорсткішими, а контроль держави за боргами — системним.