Баланс між косою та екологією: у Києві збільшили площу диких луків і територій без скошування трави

Щоліта питання скошування трави у столиці перетворюється на поле затяжних дискусій між двома таборами киян. Одні вимагають ідеально рівних «англійських» газонів під лінієчку, інші — б'ють на сполох через випалену сонцем землю і вимагають збереження природного різнотрав'я.

Цього року міська влада продовжує шукати компроміс. Як повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський, столичні комунальні служби офіційно розширюють практику диференційованого догляду за зеленими зонами. Кількість локацій, де траву залишають рости у природному режимі, суттєво збільшилася.

Редакція Life.Kyiv.ua розібралася в урбаністичному контексті цього рішення та дізналася, чому «лисі» парки поступово відходять у минуле.

251 гектар свободи для природи: мова цифр

Київські Зеленбуди не відмовляються від косарок повністю, але роблять догляд гнучким. Сквери біля транспортних розв'язок, парадні клумби в центрі столиці та зони для активного відпочинку (де кияни звикли влаштовувати пікніки чи грати з собаками) продовжують косити регулярно з міркувань безпеки та естетики.

Натомість на схилах парків, віддалених алеях та пустирях впроваджують режим обмеженого або нульового скошування. Динаміка змін виглядає так:

• 2025 рік: 91 природна локація загальною площею понад 234 га.
• 2026 рік: 119 локацій загальною площею 251 га.

«Сучасне місто має шукати баланс між потребами людей і відповідальним ставленням до довкілля. Це частина стратегії адаптації Києва до змін клімату та підвищення стійкості міського середовища», — підкреслює Валентин Мондриївський.

Чому не косити траву в спеку — це здоровий глузд?

Запровадження природних ділянок та створення декоративних луків — це не комунальні лінощі, а науково обґрунтована світова практика. Екологи Департаменту захисту довкілля та адаптації до змін клімату КМДА виділяють кілька критично важливих плюсів високої трави для київського екопростору:

1. Боротьба зі спекою: Високий трав'яний покрив утримує вологу в ґрунті та не дає міським поверхням перегріватися. Різниця температури між асфальтом і високою травою в липневу спеку може сягати 10–15°C.
2. Порятунок від пилу: Густі дикі луки працюють як природний фільтр — вони затримують пил та важкі метали від жвавого київського трафіку значно ефективніше за стрижений під корінь газон.
3. Збереження біорізноманіття: У високій траві відновлюються мікроекосистеми — з'являються корисні комахи-запилювачі (бджоли, джмелі), які необхідні для життя київських каштанів, лип та фруктових садів.

Як визначають зони «дикої природи»?

Як зазначив директор профільного Департаменту Павло Іванов, фахівці індивідуально оцінюють кожну ділянку в районах міста. Наприклад, трава обов'язково скошується вздовж пішохідних доріжок у парках, біля дитячих та спортивних майданчиків. Це необхідно, аби мінімізувати ризик розмноження кліщів та забезпечити комфорт для прогулянок.

Натомість на великих відкритих просторах, де немає інтенсивного потоку людей, комунальники висаджують багаторічні лугові трави та польові квіти, які потребують скошування лише один раз наприкінці сезону.

• Де шукати природні луки: Території без скошування вже можна побачити на крутих схилах Печерська, у великих ландшафтних зонах Голосіївського парку, парку «Наталка» на Оболоні, на Русанівській набережній та у віддалених куточках парків Деснянського і Дарницького районів.
• Як вплинути на процес: Якщо ви вважаєте, що у вашому дворі чи найближчому сквері комунальники занадто сильно «виголюють» газон під час посухи, ви можете залишити відповідне звернення на гарячу лінію Контактного центру міста Києва (15-51).

FAQ: Три питання про екополітику Києва

Чи не призведе відмова від скошування до нашестя кліщів у житлових кварталах? Ні, адже території всередині житлових масивів, біля під'їздів та вздовж основних пішохідних артерій продовжують утримувати у традиційному режимі. Екологи чітко розмежовують транзитні зони та рекреаційні природні оази. Крім того, більшість локацій без скошування розташовані на схилах та пустирях, де контакт людей із високою травою є мінімальним.

Які рослини зазвичай висаджують на таких декоративних луках у Києві? Замість примхливої газонної трави, яка потребує щоденного поливу, комунальники використовують суміші дикорослих багаторічників. Це переважно стійкі до київської посухи конюшина, волошки, ромашки, шавлія, маки та різноманітні злакові культури. Вони самостійно відновлюються щороку і не потребують штучного зрошення.

А як ви ставитеся до появи «диких» луків у столиці? Вважаєте, що місту пасує природна зелень, чи ви за класичні англійські лужки?