Імплантація короткими імплантатами I-System при дефіциті кісткової тканини

При втраті зуба люди найбільше турбуються про естетичні проблеми. Саме тому, якщо зуби не знаходяться в зоні видимої посмішки, люди часто зволікають із протезуванням. Але насправді проблема глибша, ніж здається. Лікарі наголошують: після видалення зуба починається процес атрофії — без навантаження кісткова тканина поступово стоншується. А отже, у майбутньому протезування на імплантатах може бути утрудненим.

Значна частина пацієнтів звертається до стоматолога вже тоді, коли для встановлення класичних довгих імплантатів об'єму кісткової тканини недостатньо. Традиційно в таких випадках розглядають додаткові хірургічні втручання. Проте сучасна стоматологія пропонує й інші підходи — зокрема імплантацію короткими імплантатами I-System. Як вони працюють і в чому полягають їхні переваги, про це ми поговорили зі щелепно-лицевим хірургом Ігорем Осадчим.

Чому виникає дефіцит кісткової тканини

Після видалення зуба кісткова тканина перестає отримувати звичне функціональне навантаження. У результаті запускається процес її поступової резорбції — зменшення висоти та ширини альвеолярного відростка.

Особливо часто така ситуація виникає у пацієнтів, які відкладають імплантацію на роки. Додатковими факторами можуть бути вік, супутні захворювання, хронічні запальні процеси та індивідуальні особливості організму. 

У підсумку лікар стикається з проблемою: стандартний довгий імплантат може просто не поміститися в наявному об'ємі кістки або його встановлення буде пов'язане з додатковими ризиками. При цьому, наголошує щелепно-лицевий хірург Ігор Осадчий: «Імплантат має бути повністю інтегрованим у нативну кістку. Додати об'єм за допомогою кісткової пластики не завжди можливо, адже в результаті неможливо отримати кістку такої ж структури, як нативна».

Особливості коротких імплантатів I-System

Швейцарська система I-System від компанії Novodent відрізняється від класичних гвинтових імплантатів своєю конструкцією. В її основі лежить концепція plateau-design — система широких горизонтальних платформ, які збільшують площу контакту імплантата з кістковою тканиною.

Якщо у традиційних системах значною мірою використовується довжина імплантата, то у випадку I-System важливу роль відіграє саме площа взаємодії з кісткою. Завдяки цьому навіть короткі імплантати можуть забезпечувати надійну первинну стабільність і довгострокову функціональність.

У лінійці I-System представлені імплантати довжиною 6 і 8 мм, а також ультракороткі моделі довжиною 4 і 5 мм, які можуть застосовуватися у складних клінічних ситуаціях.

І тут є ще один важливий нюанс, на якому наголошує лікар Ігор Осадчий: «Головним фактором стабільності імплантата є площа його контакту з кістковою тканиною. Чим вона більша, тим вищі шанси на стабільність конструкції».

Головна особливість імплантатів I-System полягає не в їхній довжині, а в принципі розподілу навантаження. У класичних гвинтових системах основне навантаження концентрується в ділянці різьби та шийки імплантата. У конструкції plateau-design навантаження розподіляється більш рівномірно завдяки горизонтальним платформам. Крім того, між ними формуються простори, де відбувається розвиток кісткової та судинної тканини.

Досвід застосування коротких імплантатів

За словами щелепно-лицевого хірурга, кандидата медичних наук Ігоря Осадчого, більшість пацієнтів звертаються за імплантацією вже після того, як процес атрофії кісткової тканини значно прогресував.

Лікар кілька десятиліть займається дентальною імплантацією та є одним із перших спеціалістів в Україні, які почали системно застосовувати короткі імплантати системи-плато. Накопичений клінічний досвід і віддалені результати лікування свідчать про високу ефективність такого підходу навіть у складних анатомічних умовах.

Короткі імплантати I-System можуть використовуватися при: 

• дефіциті кісткової тканини;
• значній атрофії щелеп;
• відсутності одного або кількох зубів;
• повній адентії;
• обмеженій висоті кістки в бокових відділах верхньої щелепи;
• повторній імплантації після втрати попереднього імплантата.

Водночас остаточне рішення щодо вибору методики лікування завжди приймається індивідуально після комплексної діагностики.