У районі парку «Орлятко» в Києві зникла ще одна маловідома сторінка історичної спадщини міста. Йдеться про споруду початку ХХ століття, яка входила до складу дослідної ферми Київського політехнічного інституту.
Будівля, зведена у 1902 році, була частиною навчально-наукового комплексу аграрного відділення КПІ, розташованого на території колишнього хутора Грушки.
Дослідна база КПІ: для чого вона існувала
На початку ХХ століття Київський політехнічний інститут активно розвивав підготовку фахівців аграрного профілю. Для практичного навчання студентів інститут отримав земельну ділянку між сучасними вулицями Гарматною та Миколи Василенка.
Тут створили дослідну станцію, де випробовували сільськогосподарську техніку та знаряддя. У документах того часу територія фігурувала як «Ферма Політехнічного інституту» або «Дослідне поле № 2».
Як виглядала втрачена будівля
Споруда, зведена у 1902 році, була одноповерховою кам’яною будівлею в модернізованому неороманському стилі. Вона гармонійно поєднувалася з архітектурним ансамблем головного корпусу КПІ.
Фасад вирізнявся відкритою цегляною кладкою, центральний ризаліт мав три аркові вікна, а завершувався характерним ступінчастим щипцем. Дослідники припускають, що проєкт могли виконати архітектори Іван Кітнер або Олексій Кобелєв.
Коли зникла споруда
Ймовірно, будівлю демонтували у 1950–1960-х роках під час масштабної житлової забудови району. У той період навколо формували сучасні квартали, які нині прилягають до парку «Орлятко».
Точна дата знесення невідома — офіційні документи про демонтаж не збереглися. Від споруди залишилися лише архівні фото та картографічні згадки.
Що є на цьому місці зараз
Сьогодні територія колишньої ферми повністю забудована житловими будинками. Єдиним зеленим простором у районі залишається парк «Орлятко», який лише частково нагадує про історичне минуле цієї місцевості.
Жодних меморіальних знаків або інформаційних табличок про існування дослідної станції КПІ тут не встановлено.
Втрата як частина міської історії
Зникнення цієї споруди — ще один приклад масштабних втрат архітектурної спадщини Києва у повоєнний період. Багато історичних об’єктів того часу не були задокументовані або збережені під час активної реконструкції міста.
Сьогодні дослідники та краєзнавці наголошують на важливості фіксації подібних об’єктів, адже саме вони формують повнішу картину історичного розвитку столиці.
Один із головних символів Києва: як змінювалися Золоті ворота від XVII століття до сьогодні
Пряничний будинок барона Ікскюль-Гільденбанда на Шовковичній 19 - архітектурна перлина київських Липок
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі