Будинок академіка Заболотного в центрі Києва під загрозою руйнування через бездіяльність НАН

У самому серці столиці, на елітній Великій Житомирській, розгорається скандал, що більше нагадує бюрократичний трилер. Об’єкт конфлікту — особняк під номером 28. Це не просто стара будівля, а дім, де жив батько української мікробіології Данило Заболотний. Поки пам’ятка архітектури благає про допомогу, науковці з Інституту ботаніки НАН України просто... не забирають пошту.

Вже понад два місяці Департамент охорони культурної спадщини КМДА намагається «достукатися» до власників будівлі. Офіційний припис з вимогою пустити комісію для обстеження припадає пилом у поштовому відділенні. Як повідомив заступник гендиректора КНМЦ Роман Маленков, інститут просто ігнорує закон, не даючи фахівцям навіть поглянути на стан унікальних інтер’єрів.

Чому це важливо?

Особняк, зведений у 1890-х роках легендарним архітектором Іполитом Ніколаєвим, ховає в собі справжні скарби: автентичну ліпнину та розписи. Саме тут у 1928-1929 роках мешкав перший президент Академії наук Данило Заболотний. Людина, чиїм ім’ям названо цілий інститут та одну з найбільших вулиць Києва, сьогодні стала «заручником» байдужості власних колег.

За паперами тут — бібліотека. На ділі ж — пустка. Раніше в цих стінах мріяли створити Музей НАН України, але амбітні плани розбилися об реальність, а двері зачинилися на довгі роки.

Що каже закон?

Згідно зі статтею 12 Закону «Про охорону культурної спадщини», власник пам’ятки зобов’язаний забезпечити доступ до неї. Ба більше — охоронний договір на будівлю вже давно потребує оновлення. Але без фотофіксації та обстеження це зробити неможливо.

«Ми вели перемовини, просили, пояснювали. У відповідь — лише відмови», — кажуть у КНМЦ.

Ігнорування приписів державною науковою установою — це не просто бюрократична тяганина. Це небезпечний прецедент. Адже якщо академіки дозволяють собі «ховати» від громади спільне надбання, то що заважає іншим перетворювати пам’ятки на руїни?