Масована комбінована атака російських військ на столицю в ніч на 2 червня 2026 року змусила рекордну кількість містян шукати захисту під землею. За офіційними даними комунального підприємства "Київський метрополітен", під час тривалої нічної повітряної тривоги на станціях підземки одночасно перебувала понад 41 000 людей. Фахівці підприємства наголошують, що це найбільший показник одночасного перебування громадян в укриттях метрополітену під час нічних обстрілів за останні кілька років. Особливу увагу комунальні служби приділили безпеці неповнолітніх, адже серед усіх присутніх на платформах нарахували майже 4500 дітей різного віку.
Наразі для цілодобового захисту населення у режимі сховища у Києві пристосовані та безперервно функціонують 46 підземних станцій метро. Представники підприємства нагадують містянам базові правила нічного перебування в підземці. Громадяни, які планують перечекати небезпеку та залишитися на платформі до ранку, мають встигнути прийти на станцію до моменту її офіційного закриття на вхід для пасажирів, обов'язково повідомити про свої наміри черговий персонал або співробітників поліції охорони та організовано спуститися до підземного залу.
Офіційне звернення щодо заборони наметів та громіздких речей

Через критичну щільність людей на платформах під час останньої балістичної атаки адміністрація КП "Київський метрополітен" виступила із суворим закликом до всіх відвідувачів підземних сховищ. Співробітники метрополітену наполегливо просять киян не приносити із собою до укриттів великі габаритні речі, а також категорично відмовитися від розгортання туристичних наметів на перонах станцій. Така практика, що поширилася серед містян останнім часом, суттєво ускладнює забезпечення правопорядку та створює додаткові загрози для життя самих пасажирів у замкнутому просторі.
Транспортники детально пояснюють, що розгорнуті каркасні намети та великі валізи займають дефіцитну корисну площу на гранітних платформах, позбавляючи інших киян можливості навіть просто стояти під час тривоги. Крім того, будь-які штучні перешкоди, тканинні бар'єри та розтяжки у проходах можуть заблокувати рух та серйозно перешкоджати екстреній евакуації людей на поверхню у разі виникнення надзвичайної ситуації чи пожежі. Для організації відпочинку пасажирам радять обмежуватися компактними карематами, спальними мішками та складними стільчиками.

Поширені запитання про правила нічного укриття в київському метро
Як діяти, якщо повітряна тривога почалася вже після початку комендантської години?
Якщо сигнал тривоги пролунав під час дії комендантської години, підземні станції метрополітену все одно відкриваються на вхід для цивільного населення. Мешканці найближчих будинків мають право безперешкодно пройти до метро, тримаючи при собі документи, що посвідчують особу. Вхід на станції під час тривоги здійснюється через чергові двері типу "метро" без оплати проїзду, а безпеку на вході контролюють поліцейські.
Чи забезпечує метрополітен громадян питною водою та санвузлами вночі?
Так, на всіх 46 підземних станціях, які працюють як укриття, пасажири мають цілодобовий безплатний доступ до питної води (спеціальні фонтанчики або ємності), а також до санітарних вузлів (туалетів), які розташовані у службових приміщеннях метрополітену. За потребою чи погіршенням самопочуття громадяни можуть негайно звернутися до будь-якого працівника станції, який допоможе викликати чергову бригаду екстреної медичної допомоги.
Які речі, крім наметів, заборонено проносити до підземних залів метро?
З міркувань безпеки до укриттів метрополітену категорично заборонено проносити будь-яку вогнепальну, холодну чи газову зброю, вибухонебезпечні, легкозаймисті та горючі речовини, балони з газом, а також алкогольні напої. Також не допускається перебування на станціях із великими свійськими тваринами без спеціальних засобів транспортування (кліток чи переносок), які б гарантували безпеку інших людей у натовпі.
Програма єВідновлення: як отримати компенсацію за пошкоджене або знищене житло
Біля Мистецького Арсеналу в Києві облаштували дощовий садок: як виглядає новий простір. ФОТО