Під загрозою ЮНЕСКО: чому Київ може втратити Стару Печерську фортецю та Лавру

В самому серці Києва розташований архітектурний заповідник «Стара Печерська фортеця і Києво-Печерська лавра» — унікальний комплекс, що входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Він поєднує залишки середньовічної фортифікаційної системи та неповторні релігійні споруди різних епох.
Це не лише архітектурна перлина столиці, а й важливий символ національної ідентичності.

Пропозиція про ліквідацію

Членкиня Консультативної ради Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Інна Шулешко виступила з ініціативою ліквідувати заповідник.
Свою позицію вона пояснила тим, що:

• заповідник фактично існує лише на папері;
• не має власного керівництва та адміністрації;
• його статус нібито створює перешкоди для будівельної діяльності.

Суспільна реакція

Ця пропозиція викликала гострий резонанс:

• на сайті КМДА зареєстровано петицію з вимогою звільнення Інни Шулешко з Консультативної ради;
• активісти наголошують, що ліквідація заповідника може відкрити шлях до хаотичної забудови у центрі міста;
• історики та культурологи закликають зберегти об’єкт, який є важливою частиною історичної пам’яті Києва.

Чому це важливо

Збереження архітектурної спадщини — це:

• захист культурної ідентичності нації;
• збереження туристичної привабливості Києва;
• відповідальність перед ЮНЕСКО та світовою спільнотою.

Втрати таких пам’яток, як Стара Печерська фортеця та Лавра, неможливо компенсувати. Це не лише знищення історичних будівель, а й розрив зв’язку між минулим і майбутнім.

Що далі

Питання ліквідації заповідника потребує широкого громадського обговорення та залучення фахівців у сфері культурної спадщини.
Будь-які рішення мають ухвалюватися з урахуванням зобов’язань України перед ЮНЕСКО та інтересів наступних поколінь.
Ситуація зі Старою Печерською фортецею та Києво-Печерською лаврою — це тест на зрілість українського суспільства і влади. Збереження цих об’єктів — наш спільний обов’язок перед історією, культурою та світом.