Депутат Київської міської ради Тарас Козак виступив із пропозицією зробити проїзд у київському метро безкоштовним — щонайменше до завершення воєнного стану. Ідею він озвучив під час засідання КМДА, аргументуючи її тим, що більшість витрат метрополітену й так покриває міський бюджет.
За словами депутата, приблизно 75% фінансування метро вже забезпечує громада Києва, а решта 25% — це кошти, отримані від пасажирів. Отже, вважає Козак, логічніше відмовитись від складної системи оплат, турнікетів, касових операцій і зробити транспорт справді соціальним.
Фінансова арифметика: скільки коштує поїздка під землею
За офіційними даними, у 2025 році збитки столичного метрополітену сягнули 2,6 млрд грн, тоді як доходи від пасажирів становили лише 830 млн грн. Собівартість однієї поїздки — 36,90 грн, тоді як кияни платять усього 8 грн.
Таким чином, реальну вартість проїзду вже зараз компенсує міський бюджет, що фактично означає: метро — соціально дотований транспорт.
| Поточна модель фінансування | Сума (грн) | Частка |
|---|---|---|
| Дохід від пасажирів | 830 млн | 25% |
| Дотація міського бюджету | 2,5 млрд | 75% |
| Разом | 3,33 млрд | 100% |
Депутат стверджує, що скасування оплати може навіть зекономити частину коштів на обслуговуванні системи — касирах, контролерах, ремонті турнікетів тощо. Але поки що жодних точних розрахунків цих потенційних «заощаджень» він не навів.
Реакція метрополітену: «Ідея гарна, але нереалістична»
У коментарі журналістам представники Київського метрополітену зазначили, що встановлення тарифів і зміни умов проїзду належать до компетенції виконавчого органу Київради — КМДА.
У метрополітені визнають: під час війни дійсно зросли витрати, зокрема на електроенергію, безпеку й ремонт. Проте відмова від платного проїзду, без компенсаційних механізмів, поставить під загрозу стабільну роботу системи.
«Безкоштовний проїзд може бути гуманним кроком, але він не відповідає фінансовим реаліям підприємства», — зазначили у пресслужбі метро.
Що кажуть економісти
Економічні аналітики наголошують: щоб повністю скасувати оплату, місто має або збільшити дотації, або скоротити інші статті бюджету — наприклад, кошти на ремонт доріг, благоустрій чи освіту.
«Якщо прибрати плату за проїзд, Київ втратить близько 830 мільйонів гривень щороку. Це майже річний бюджет кількох районів столиці. В умовах воєнного стану такі рішення потребують дуже виваженого підходу», — коментує транспортний експерт Сергій Хижняк.
Чому це важливо для киян
Київське метро — не лише транспорт, а й укриття під час тривог, тому соціальна роль підземки зросла. Але питання — хто має оплачувати її утримання — залишається відкритим.
Для багатьох киян, які втрачають доходи через війну, ідея безкоштовного проїзду виглядає справедливою. Водночас частина мешканців побоюється, що така ініціатива може призвести до дефіциту коштів і погіршення якості перевезень.
Що далі
Поки що жодного офіційного рішення Київради немає — ініціатива Тараса Козака перебуває лише на етапі обговорення.
Якщо проєкт буде винесено на голосування, він стане одним із найрезонансніших соціальних питань для столиці в період війни.
Безкоштовне метро — ідея, що приваблює серцем, але не сходиться калькулятором. Київ уже фінансує підземку на три чверті, однак без додаткових коштів або реформ такий крок може обернутися збитками для всього міського господарства.
Кандидатка в судді купила котедж під Києвом за 148 тисяч гривень і пояснила це “тріщинами в стінах”
У Києві запровадили екстрені відключення світла після масованої атаки рф