Костел Святого Миколая і не тільки: у Києві діятимуть нові правила передачі храмів

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має пряме значення для Києва та його релігійних громад. Йдеться про спрощення процедури передачі культових споруд у користування та збільшення строку такого користування до 50 років. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Для столиці це рішення — не формальність, а довгоочікуваний крок, який розблоковує роками заморожені питання щодо історичних храмів.

Що змінюється і чому це важливо саме для Києва

Одним із найвідоміших і найболючіших прикладів у столиці є Костел Святого Миколая на Великій Васильківській. Римсько-католицька громада роками не могла повноцінно користуватися храмом через юридичні колізії, попри:

• рішення судів;
• публічні доручення Президента;
• численні звернення до органів влади.

За словами омбудсмана, саме ця ситуація стала одним із поштовхів для зміни підходу на рівні уряду.

«Ігнорування судових рішень створювало невизначеність і перешкоди для громади. Завдяки ухваленим змінам ці бар’єри усунуто», — наголосив Дмитро Лубінець.

Ключові рішення Кабміну

Нові правила передбачають:

• збільшення строку користування культовими спорудами до 50 років;
• чіткі, деталізовані умови передачі майна громадам;
• усунення правових прогалин, які раніше дозволяли формально блокувати виконання судових рішень;
• спрощення укладання договорів на комунальні послуги для релігійних організацій.

Фактично держава відмовляється від практики «тимчасового користування без гарантій» і переходить до стабільної, прогнозованої моделі.

Як це вплине на столичні громади

Для Києва, де зосереджена значна кількість історичних храмів, монастирів і культових споруд різних конфесій, нові правила означають:

• можливість довгострокового планування реставраційних робіт;
• легший доступ до грантів і благодійного фінансування;
• зменшення конфліктів між громадами та державними структурами;
• реальне виконання судових рішень, а не їх формальне існування.

Особливо це важливо для пам’яток культурної спадщини, які потребують постійного догляду, а не тимчасового «утримання на папері».

Київський контекст: не лише про релігію

У ширшому сенсі рішення Кабміну — це про повагу до громад, про правову визначеність і про відповідальне ставлення до культурної спадщини столиці. В умовах війни та постійних викликів такі кроки допомагають зберігати не лише будівлі, а й ідентичність Києва як європейського міста з багатою духовною історією.

Для багатьох київських громад це означає просту річ: можливість молитися, відновлювати й жити без постійної боротьби з бюрократією.