Киянам доведеться звикати до нових назв: «коньяк» зникне з українських етикеток у 2026 році

Наприкінці 2025 року завершується десятирічний перехідний період, закладений Угодою про асоціацію з ЄС. З 1 січня 2026 року українські виробники більше не зможуть використовувати назву «коньяк» — вона офіційно належить французькому регіону Cognac і контролюється Bureau National Interprofessionnel du Cognac.

Для Києва, як великого ринку збуту алкогольних напоїв і міста, де діють десятки мереж рітейлу та барних інституцій, це означає масштабну зміну асортименту, етикеток та комунікацій із покупцем.

Які саме зміни відчують кияни

🔹 Нові назви на полицях магазинів

Замість звичної марки «український коньяк» з’являться локальні позиції на кшталт:

• бренді,
• виноградний дистилят,
• виноградний напій витриманий,
• або унікальні брендові назви виробників.

Це не просто косметична заміна: термін «коньяк» дозволено використовувати лише напоям з регіону Cognac, виготовленим за встановленою технологією.

🔹 Ціна та асортимент

Великі торгові мережі столиці готуються до ребрендингу полиць. Частина товару може тимчасово зникнути, поки виробники оформлюють нові етикетки та реєстрації.
Водночас діє правило: алкоголь, виготовлений до 1 січня 2026 року, дозволено продавати до повного вичерпання запасів. Це означає, що в київських магазинах перехід буде поступовим.

Які проблеми мають виробники

Війна зірвала плани

Не всі підприємства змогли вчасно пройти процес ребрендингу. Наприклад, «Винокурня Аккермана» повідомляє про втрати 25–50% виробництва та продажів через руйнування потужностей і логістику.

Вартість переходу

Одна лише зміна бренду — це:

• редизайн етикеток,
• реєстрація торгових марок,
• оновлення маркетингових матеріалів,
• зміни у міжнародних реєстрах.

Для одного виробника ці витрати оцінюють у 500–600 тис. євро. Це неминуче впливатиме на кінцеву ціну в київських точках продажу.

Хто готовий до змін

Компанії з орієнтацією на експорт, зокрема «Шато Чизай», уже давно перейшли на нейтральні назви бренді. Вони розглядають заборону не як удар, а як шанс вибудувати власні унікальні бренди — так, як це зробilo виноробство після відмови від назв «фета» чи «пармезан».

Чи можуть карати продавців у Києві

Так. За кожен факт порушення правил географічних зазначень передбачено штраф:

• 5–15 мінімальних зарплат,
• 43 235–129 705 грн (за нинішніми ставками).

Ці санкції можуть отримати не лише виробники, а й імпортери та торгові мережі.

Досвід попередніх років: Київ уже проходив це

Після 2022–2024 рр. на київських полицях майже не зустрінеш «шампанського», «рокфору» чи «фети» українського виробництва — усе замінили на «ігристе», «сир із блакитною пліснявою», «сир типу фета».
Покупці швидко адаптувалися. Те саме відбудеться і з «коньяком».

Що варто знати киянам

• Якість не зміниться. Заміна назви не означає гірший продукт. Бренді з українського винограду може бути потужним конкурентом на міжнародному ринку — як грузинська чача чи іспанська бренді-де-Херес.
• Це — частина інтеграції до ЄС. Виконання правил географічних зазначень підвищує довіру до українських брендів за кордоном.
• Кияни першими побачать тренд. Саме у столичних гастромаркетах, ресторанах і броварнях з’являтимуться перші нові лінійки та дегустації.

Скасування слова «коньяк» — не кінець, а перезавантаження алкогольного ринку. Київ, як головний споживчий і культурний центр країни, стане майданчиком для появи нових локальних стилів бренді.
У 2026 році на барних полицях столиці зміниться не лише назва — на ринок вийдуть нові смакові концепції, що формують український алкогольний стиль без «орендованих» європейських етикеток.