Дата публікації Київ на межі транспортного ризику: міст Патона з нульовим ресурсом, Дарницький — єдина стабільна переправа
Опубліковано 02.03.26 13:00
Переглядів статті Київ на межі транспортного ризику: міст Патона з нульовим ресурсом, Дарницький — єдина стабільна переправа 57

Київ на межі транспортного ризику: міст Патона з нульовим ресурсом, Дарницький — єдина стабільна переправа

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Київ на межі транспортного ризику: міст Патона з нульовим ресурсом, Дарницький — єдина стабільна переправа
фото з відкритих джерел: мости Києва

Транспортна система столиці тримається на кількох ключових переправах через Дніпро. Але на початку 2026 року ситуація виглядає тривожно: з п’яти стратегічних мостів лише Дарницький офіційно визнаний повністю працездатним. Інші — працюють із застереженнями або мають аварійний статус.

Найбільше занепокоєння викликає міст імені Євгена Патона — інженерний символ Києва, який фахівці фактично вважають вичерпаним за ресурсом.

П’ять мостів столиці: хто в якому стані

За результатами планових і спеціальних обстежень ситуація виглядає так:

  • Дарницький міст — придатний до експлуатації без обмежень.
  • Північний міст — обмежена працездатність.
  • Південний міст — обмежена працездатність.
  • Міст Метро — офіційно класифікований як непрацездатний (аварійний).
  • міст імені Євгена Патона — аварійний статус із 2017 року.

Про це в інтерв’ю заявив перший віцепрезидент Національна академія наук України, голова профільної секції та очільник Національного комітету з теоретичної і прикладної механіки Вячеслав Богданов.

Чому це важливо для киян

Щодня сотні тисяч автомобілів перетинають Дніпро. Якщо хоча б одна з переправ припинить роботу, це означатиме:

  • транспортний колапс у години пік;
  • зростання навантаження на вже перевантажені мости;
  • збільшення аварійності;
  • затримки екстрених служб;
  • економічні втрати для бізнесу.

Київ фактично живе в режимі інфраструктурного ризику.

Міст Патона: нульовий залишковий ресурс

Найбільш критична ситуація — із мостом Патона. За результатами останніх обстежень, проведених фахівцями профільного інституту сталевих конструкцій, у конструкціях накопичено значні дефекти.

Корозія стала непередбачуваною

Якщо ще кілька років тому процеси руйнування металу можна було вважати відносно прогнозованими, нині їхня динаміка змінилася.

Фахівці оцінюють залишковий ресурс споруди як нульовий.

«Колеги дивуються, чому ним досі дозволено користуватися», — зазначає Вячеслав Богданов.

Інакше кажучи, міст експлуатується фактично "на довірі до металу".

Реконструкція, яка не стартувала

Питання капітального ремонту мосту Патона обговорюється з 2018 року. Замовником робіт спочатку визначили Київавтодор, однак:

  • тендер на проєктно-кошторисну документацію не був доведений до завершення;
  • процедури кілька разів скасовували;
  • у 2020–2021 роках проєкти так і не вийшли на стадію реалізації.

Пізніше міст включили до державної програми Велике будівництво. У 2022 році уряд визначив нового замовника — Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області.

Однак фактичні роботи досі не розпочаті.

Ціна бюрократії

За словами експертів, роки адміністративних процедур лише погіршили стан конструкцій.

«Кожен день зволікання підвищує ризик аварійної ситуації. Йдеться не лише про зручність сполучення, а про здоров’я та життя людей», — наголошує Богданов.

Інженерна пам’ятка світового рівня

Міст Патона — це більше, ніж транспортна артерія.

  • Перший у світі суцільнозварний автодорожній міст.
  • Довжина — 1543 метри (довший за Хрещатик).
  • Визнаний видатною зварною конструкцією XX століття.
  • З 1990-х років внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури, науки й техніки.

Його втрата означатиме не лише транспортні проблеми, а й втрату частини інженерної історії країни.

Що буде, якщо міст закриють

Експерти попереджають: у разі примусового закриття мосту Патона Київ зіткнеться з миттєвим транспортним колапсом.

Найбільш ймовірні наслідки:

  • перевантаження Північного та Південного мостів;
  • зростання заторів на Лівому березі;
  • проблеми з доїздом до центрів зайнятості та лікарень;
  • збільшення часу в дорозі на 30–60 хвилин у пікові години.

Фактично місто не має повноцінної альтернативи.

Проблема не лише Києва

В Україні експлуатується понад 28 тисяч мостів і шляхопроводів. Більшість із них працюють із перевантаженням. На відміну від залізничної інфраструктури, єдиної системи постійного технічного моніторингу автодорожніх споруд фактично немає.

Це означає, що київська проблема — лише верхівка загальнонаціонального інфраструктурного айсберга.

Чи є шанс на порятунок?

На початку 2026 року Національний комітет з теоретичної і прикладної механіки звернувся до уряду з офіційним листом щодо необхідності термінового фінансування капітального ремонту.

Фахівці сходяться в одному: якщо рішення знову затягнеться, мова піде вже не про реконструкцію, а про наслідки, які неможливо буде компенсувати.

 для киян

Київ опинився в ситуації, коли його транспортна безпека залежить від одного повністю справного мосту.

Міст Патона — це не просто переправа через Дніпро. Це питання:

  • щоденної мобільності,
  • економіки міста,
  • безпеки тисяч людей,
  • збереження інженерної спадщини.

І головне — часу, якого вже майже не залишилося.