Київ знайшов близько 19 млрд грн на підготовку до зими: місто й уряд знову сперечаються через фінансування

Київ акумулював близько 19 млрд грн на реалізацію своєї частини Плану стійкості перед опалювальним сезоном 2026/27. Частину коштів місто залучило через кредит Ощадбанку та фінансування міжнародних установ.

Водночас у міській владі стверджують, що уряд досі не розпочав фінансування та виконання своєї частини заходів, хоча раніше сторони домовилися розподілити витрати у співвідношенні 50 на 50. Про це в етері «Київ24» заявив депутат Київради Богдан Чорній.

Скільки коштів потрібно Києву

Загальна вартість заходів Плану стійкості Києва на 2026 рік оцінюється приблизно у 37,4 млрд грн. За домовленістю між містом і центральною владою кожна сторона мала забезпечити близько половини цієї суми.

Таким чином, частка столиці становить орієнтовно 18-19 млрд грн. За словами Чорнія, Київ уже знайшов необхідний ресурс і продовжує роботи, які ще можна завершити до початку опалювального сезону.

Звідки місто залучило гроші

У червні Київрада підтримала залучення кредиту Ощадбанку на 2,5 млрд грн. Також місто планувало отримати 50 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку для «Київтеплоенерго».

Кошти мають спрямувати на проєкти, пов’язані з теплопостачанням, резервним живленням та енергетичною стійкістю столиці. Київ також розраховує на допомогу інших міжнародних фінансових установ.

Що кажуть у Київраді про участь уряду

Богдан Чорній заявив, що з боку держави місто поки не бачить ані фактичного фінансування, ані початку будівельних робіт. За його словами, через затримку частину проєктів уже може бути складно завершити до холодів.

Депутат додав, що представники нового уряду та керівництва КМДА провели зустріч і зараз готують перелік першочергових заходів. Головне завдання - реалізувати до зими хоча б ті проєкти, для яких ще залишаються реалістичні строки.

Уряд заявляє про майже 4 млрд грн

Позиція центральної влади відрізняється. У Міністерстві розвитку громад та територій раніше повідомляли, що уряд підтримує Київ на умовах співфінансування 50 на 50 та вже виділив майже 4 млрд грн на заходи стійкості.

У міністерстві також заявляли, що держава через Агентство відновлення займається захистом критичної інфраструктури та розвитком альтернативної теплової генерації. Оновлений план Києва мали винести на розгляд Ради національної безпеки і оборони.

Таким чином, місто й уряд по-різному оцінюють стан фінансування. Київські посадовці говорять про відсутність доступних місту коштів і фактичних робіт, тоді як уряд повідомляє про вже виділений ресурс.

Що входить до Плану стійкості

План передбачає підготовку енергетичної, теплової та водопровідної інфраструктури до можливих російських атак і тривалих відключень. Серед головних напрямів - резервне живлення об’єктів тепло- і водопостачання, встановлення додаткової генерації та інженерний захист критичної інфраструктури.

Київ також планує збільшити потужність розподіленої генерації більш ніж на 200 МВт. Таке обладнання має підтримувати роботу котелень, насосних станцій та інших життєво важливих об’єктів у разі пошкодження централізованої енергосистеми.

Чому строки мають критичне значення

Значна частина проєктів потребує закупівлі обладнання, проєктування, будівельних робіт і підключення до міських мереж. Чим пізніше надходять гроші та погодження, тим менше об’єктів можна завершити до початку холодів.

У міській владі наголошують, що зараз доводиться зосереджуватися на роботах із найкоротшими строками реалізації. Довготривалі проєкти можуть не встигнути запрацювати до опалювального сезону 2026/27.

Чого чекати далі

Після переговорів уряд і КМДА мають узгодити перелік пріоритетних об’єктів, джерела фінансування та строки робіт. Від цього залежатиме, яка частина Плану стійкості буде реалізована до зими.

Ключовим питанням залишається не лише формальне виділення коштів, а їхнє фактичне надходження виконавцям і початок робіт. Саме ці показники дадуть змогу оцінити реальний рівень готовності столиці до можливих ударів по енергетичній інфраструктурі.