Киянка Тетяна Лушнікова домоглася облаштування двох дитячих майданчиків у селі Дем’янці Переяславської громади. Спочатку місцева влада відповідала, що грошей немає, а частина жителів сумнівалася, чи потрібен селу такий простір. Однак завдяки ярмарку, допомозі школи, фермерів, старости та самих мешканців перший майданчик відкрили біля дитсадка, а за три місяці другий з’явився у центрі села.
До цього найближчий безпечний сучасний майданчик розташовувався приблизно за 8 км - у Переяславі. Поштовхом для Тетяни стала розмова з місцевою дитиною, яка запитала, чи справді в Києві майданчики є майже у кожному дворі. Про історію громадської активістки йдеться у матеріалі #ШОТАМ.
Проблему побачила після народження сина
Тетяна народилася і жила у Києві, майже десять років служила у патрульній поліції. Водночас її родина походить із Дем’янців, куди вона з дитинства приїжджала до бабусі й дідуся.
Після народження сина жінка почала проводити у селі по кілька місяців. Саме тоді вона звернула увагу, що дітям практично ніде проводити час разом.
Біля сільради залишався старий дерев’яний майданчик із прогнилими дошками та зламаною гіркою. На території дитсадка стояли давні гойдалки, а найближчий облаштований простір був у Переяславі.
Одного разу місцевий хлопчик запитав Тетяну, чи правда, що у Києві в кожному дворі є дитячий майданчик. За словами жінки, саме ця розмова змусила її серйозно замислитися над змінами у селі.
Після початку вторгнення родина переїхала до Дем’янців
На початку повномасштабної війни чоловік Тетяни перевіз їхнього чотирирічного сина та її матір у Дем’янці. Сама вона залишилася служити у Києві та протягом двох років бачила дитину переважно на вихідних.
У 2024 році Тетяна звільнилася зі служби й також переїхала до села. На той момент старі дитячі конструкції стали ще більш аварійними, а місця для спільного дозвілля дітей так і не з’явилося.
Тоді жінка звернулася до голови громади. Вона пояснювала, що без нормальних умов для дітей села втрачають перспективу розвитку.
У відповідь, за словами Тетяни, почула, що проєкт «не на часі», оскільки кошти спрямовують на підтримку Сил оборони, а під час розподілу ресурсів пріоритет отримує місто.
Виявилося, що раніше ніхто не звертався
Після відмови Тетяна побувала на прийомі у народної депутатки від округу, однак відповіді не отримала. Згодом вона звернулася до старости Дем’янців.
Жінка була переконана, що питання дитячого простору вже неодноразово порушували інші батьки. Однак староста повідомив, що Тетяна стала першою людиною, яка прийшла до нього з такою пропозицією.
Директорка місцевої школи підтримала ініціативу, але запропонувала почати з майданчика біля дитсадка. Для збору коштів вирішили провести благодійний ярмарок.
Батьки спочатку не повірили в ідею
Перед батьківськими зборами чоловік Тетяни створив 3D-модель майбутнього майданчика. Сама активістка підготувала презентацію, однак очікуваної підтримки не отримала.
Частина батьків вважала, що всі благодійні ярмарки під час війни мають проводитися лише на користь військових. Інші казали, що в селі замало дітей або що їхні старші діти не користуватимуться майданчиком біля садочка.
Попри суперечки, провести ярмарок усе ж погодилися. Тетяна розклеювала оголошення по селу та особисто запрошувала людей долучитися.
Як зібрали 40 тисяч гривень
На ярмарку, який провели в укритті, вдалося зібрати 17 тисяч гривень. Це було менше половини необхідної суми, адже виготовлення майданчика оцінили приблизно у 40 тисяч гривень.
Директорка школи звернулася до міського відділу освіти та залучила ще 11 тисяч гривень. Після цього вона попросила допомоги у місцевих фермерів, які раніше підтримували навчальний заклад.
Підприємці додали кошти, яких бракувало для реалізації проєкту. Загалом громаді вдалося зібрати необхідну суму та замовити нові конструкції.
|
![]() |
![]() |
![]() |
![]()
|
Перший майданчик відкрили у травні 2025 року
Нову дитячу зону біля садочка відкрили у травні 2025 року. Там встановили дерев’яну конструкцію з гіркою, канатом і гойдалками.
Однак майже одразу стало зрозуміло, що одного майданчика недостатньо. Територія дитсадка була закритою, тому школярі не могли користуватися нею після уроків, у вихідні та під час канікул.
Тетяна знову звернулася до старости з пропозицією створити відкритий простір для всіх дітей. Після успішного першого проєкту він уже сам почав шукати матеріали та спонсорів.
Другий майданчик з’явився за три місяці
Для нового простору староста виділив деревину й звернувся до колишніх жителів Дем’янців. Одні благодійники придбали гірку, інші оплатили матеріали або частину робіт.
Майданчик облаштували біля будинку культури - у відкритому місці, куди діти можуть приходити у будь-який час. Конструкції разом фарбували працівники закладу та небайдужі батьки.
Від відкриття першого майданчика до появи другого минуло лише три місяці. На новосілля дитячого простору прийшли понад 30 дітей.
За словами Тетяни, саме тоді жителі побачили, що дітей у селі насправді багато. Раніше вони просто не збиралися разом, оскільки для цього не було безпечного та зручного місця.
Простір став спільною справою села
Після відкриття майданчик майже не залишається порожнім. Туди приходять батьки з маленькими дітьми, школярі приїжджають велосипедами, а місцеві жителі спільно стежать за станом конструкцій.
Тетяна з чоловіком навіть привезли туди домашній батут. Він витримав активне користування лише кілька тижнів, однак, за словами жінки, діти були у захваті від можливості гратися разом.
За територією доглядають працівники будинку культури. Коли потрібно щось підфарбувати або відремонтувати, до роботи долучаються місцеві майстри та батьки.
Після розголосу біля пошти встановили лавки
Історія з майданчиками вплинула й на ставлення жителів до звернень у місцеві органи влади. Зокрема, одна з мешканок попросила Тетяну посприяти встановленню лавок біля пошти.
Невдовзі про дитячий простір написало районне медіа. У коментарі активістка згадала і про прохання щодо лавок, після чого їх встановили навіть без окремого офіційного звернення.
Тетяна вважає цей випадок доказом того, що зміни часто починаються з публічного озвучення проблеми.
![]()
|
![]() |
![]() |
Тепер у селі хочуть створити простір для підлітків
Наступною метою активістки стало облаштування зони для підлітків. Зараз вони часто збираються в альтанці біля місцевого бару, оскільки іншого доступного місця для зустрічей у селі немає.
Тетяна пропонує встановити вуличні тренажери, облаштувати воркаут-зону та альтанку, де можна буде перебувати під час спеки або дощу. Разом із чоловіком вона вже створила 3D-візуалізацію майбутнього простору.
Активістка звернулася до профільних структур Київської обласної державної адміністрації. Там їй пояснили, що спочатку місцева влада має визначити земельну ділянку та розробити план облаштування.
Після цього Тетяна подала звернення голові громади й тепер очікує на відповідь. Паралельно вона вивчає грантові програми та розглядає можливість створення громадської організації.
«Грошей немає» більше не зупиняє
Тетяна визнає, що неодноразово стикалася зі зневірою, критикою та небажанням людей долучатися. Водночас історія двох майданчиків показала, що навіть невелика ініціатива може поступово об’єднати громаду.
«Зміни в маленькій громаді дуже рідко починаються згори, з державних програм. Більш імовірно, що вони почнуться з людини, яка відмовляється змиритися зі словами “не на часі” чи “грошей на це нема”», - говорить активістка.
Тепер вона сподівається, що до наступного проєкту активніше долучаться односельці, передусім батьки дітей. Адже обидва вже створені простори вдалося реалізувати лише завдяки спільній роботі мешканців, школи, старости та місцевого бізнесу.







Очолював КМВА, демонтував МАФи, тепер керуватиме Київщиною: хто такий Тимур Ткаченко
Київщина отримала британське обладнання для електромереж: що зміниться