Київські IT-фахівці заробляють у 3,5 раза більше за вчителів: розрив зарплат у столиці

Ринок праці Києва знову демонструє глибокий дисбаланс між високотехнологічними галузями та соціально значущими професіями. За офіційними даними статистики, IT-фахівці в столиці отримують у середньому в 3,5 раза більше, ніж працівники освіти. Ідеться не про поодинокі випадки, а про системну різницю, яка формує нову соціальну реальність міста.

Хто в Києві заробляє найбільше

Найвищі середні зарплати в столиці зафіксовано в сфері інформації та телекомунікацій.

• Середня зарплата в IT у Києві — 79 030 грн до оподаткування
• Це на 18% більше, ніж середній показник по Україні (66 934 грн)
• «На руки» після податків айтішник у Києві отримує близько 60 853 грн

При цьому всередині галузі доходи суттєво різняться залежно від досвіду:

• Junior-фахівці — 25–35 тис. грн
• Middle-рівень — 60–70 тис. грн
• Senior-розробники — 90–130 тис. грн і більше

Основні чинники таких доходів — нестача кадрів, робота з іноземними замовниками та професійне володіння англійською мовою. Київські IT-компанії масово працюють на глобальний ринок, що дозволяє платити зарплати, близькі до європейських.

Освіта: стабільно внизу рейтингу

На протилежному боці зарплатної шкали — працівники освіти.

• Середня зарплата вчителя в Києві — 22 150 грн до податків
• «Чистими» — близько 17 056 грн
• Це лише на 33% більше, ніж середній показник по країні (16 622 грн)

Для порівняння: різниця між середньою зарплатою в IT і в освіті в Києві становить 56 880 грн, або 257%.

Навіть із урахуванням підвищень 2025 року ситуація кардинально не змінилася:

• з 1 січня 2025-го — +1 000 грн «на руки»;
• з вересня — +2 000 грн «на руки» за роботу в несприятливих умовах.

Причини низьких доходів — єдина тарифна сітка, прив’язка до стажу й категорії. Молоді вчителі без категорії часто змушені працювати на 1,5–2 ставки, щоб вижити в найдорожчому місті країни.

Інші галузі: хто ще «вище середнього»

Окрім IT, високі середні зарплати в Україні фіксують у кількох сферах:

• Авіатранспорт — 55 048 грн
• Фінанси та страхування — 52 191 грн
• Професійна та науково-технічна діяльність — 34 068 грн

Втім, навіть ці показники помітно поступаються київському IT-сектору.

Київ — беззаперечний лідер за доходами

Столиця залишається регіоном із найвищими зарплатами в Україні:

1. Київ — 40 633 грн
2. Дніпропетровська область — 31 706 грн
3. Луганська область — 31 340 грн

Найнижчі показники — у Кіровоградській, Чернівецькій та Чернігівській областях. Різниця між Києвом і регіонами-аутсайдерами сягає 113%.

Чому столиця платить більше — і не всім

 Вартість життя

Київ — найдорожче місто України. Оренда, транспорт, харчування змушують роботодавців підвищувати зарплати, але лише в конкурентних галузях.

 Галузевий перекіс

Ринок платить за те, що приносить валюту й інвестиції. Освіта ж фінансується з бюджету й не конкурує за кадри ринковими методами.

 Кваліфікація й досвід

В IT дохід прямо залежить від навичок. В освіті — від тарифної сітки, яка майже не реагує на реальні витрати життя в столиці.

 Міжнародні проєкти

Англійська мова та глобальні клієнти відкривають київським спеціалістам доступ до доходів, недосяжних для більшості бюджетних професій.

Чому ці цифри мають значення

Зарплатна статистика — це не просто економіка. Це дзеркало пріоритетів держави й міста.

Контраст між IT та освітою в Києві — це сигнал про структурний дисбаланс, коли галузі, що формують майбутнє, фінансуються гірше, ніж ті, що обслуговують сьогодення.

Для молодих киян ці дані стають орієнтиром вибору професії. Для міста — викликом: без конкурентної оплати праці в освіті столиця ризикує втратити кадри, які виховують наступні покоління.

Київські айтішники сьогодні живуть у фінансовій реальності, недосяжній для більшості вчителів. Ідеться не про заздрість, а про баланс. Поки розрив у 3,5 раза залишається нормою, розмови про престиж професії педагога звучатимуть дедалі менш переконливо.

Підвищення доплат у 2025 році — крок у правильному напрямку. Але без системних змін освіта в столиці й далі програватиме конкуренцію за людей. А це — стратегічна проблема, яку не вирішити жодною статистикою.