Місто крізь об’єктив: у Києві відкрили виставку унікальних знімків 1850–1930 років

У Музеї історії міста Києва відкрилася виставка «Київ через об’єктив. З історії міської фотографії. 1850–1930 роки». Проєкт показує, як змінювалася столиця протягом майже століття — від перших фотографічних експериментів до розвитку міської документальної зйомки.

Три напрями експозиції

Виставка побудована навколо ключових сюжетів міської фотографії:

• Архітектурна зйомка — панорами, фасади, міські площі та культові споруди.
• Промислові об’єкти — фабрики, інженерні конструкції, інфраструктура формування модерного Києва.
• Повсякденне життя — жанрові сцени, міські ярмарки, робота ремісників, відпочинок городян.

Представлені серії охоплюють кілька періодів:
1860–1890-ті, початок ХХ століття та 1920–1930-ті роки, коли фотографія стала інструментом міської історії, а не лише «портретним ремеслом».

Михайло Болотов — обличчя київської фотографії 1920–1930-х

Окремий розділ присвячений роботам Михайла Болотова.
Він відмовився від статичних панорам на користь динамічного погляду: ракурси знизу догори, деталі конструкцій, вуличні сцени у русі. На знімках — Київ у період індустріального перелому.

Чимало будівель, зафіксованих Болотовим, не збереглися до наших днів. Саме це робить його роботи цінними первинними документами міської історії.

Київ у війні: фотосвідчення 1918 року

На виставці можна побачити унікальні фотодокументи з січня 1918 року, коли артилерійські обстріли пошкодили історичні пам’ятки, зокрема Софійський собор.
Організатори підкреслюють історичну паралель: у червні 2025-го храм знову зазнав ушкоджень під час російського обстрілу.

Атмосфера фотосалонів та техніка епохи

Окрім світлин, презентовано оригінальні фотоапарати початку ХХ століття та міжвоєнного часу — і європейського виробництва, і українських майстерень.
Серед експонатів — камера художника Фотія Красицького.

Особливу увагу привертає інтер’єр київського фотосалону кінця ХІХ – початку ХХ століття: меблі, декорації, реквізит. Це дозволяє побачити, як саме створювали міські портрети 120–150 років тому.

Хто долучився до проєкту

Партнерами стали провідні культурні інституції:

• Національний художній музей України
• Національний музей декоративного мистецтва України
• Національний музей «Київська картинна галерея»
• Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України

Використані матеріали з родинних архівів Березовських, Біляшівських, Понамарчуків і Прахових, а також приватні колекції Федора Зернецького, Миколи Карапоти, Олени Насирової та Павла Третякова.

Чому це важливо

Експозиція показує не просто «старий Київ» — вона демонструє, як місто формувалося як соціальний та промисловий організм.
Світлини, що пережили війни та перебудови, нагадують: візуальна пам’ять — це частина нашої культурної безпеки.
У час, коли ворог нищить наші пам’ятки, такі виставки навчають цінувати і фіксувати міську історію.