Моніторинг повітря в Києві працює з перебоями через знеструмлення

Ворожі обстріли б’ють не лише по енергетиці

Чергові відключення електроенергії в Києві, спричинені ворожими обстрілами, мають наслідки, які не завжди помітні з першого погляду. Окрім транспорту, зв’язку та побутових незручностей, тимчасово порушена робота стаціонарних пунктів моніторингу якості атмосферного повітря.

Про це офіційно повідомили у Департаменті захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. Йдеться про системну проблему, яка напряму стосується здоров’я киян і здатності міста оперативно реагувати на екологічні загрози.

Чому станції працюють зі збоями

Електроживлення — критичний фактор точності

Стаціонарні пункти моніторингу якості повітря залежать від стабільного електропостачання. За умов знеструмлень або різких перепадів напруги обладнання:

• працює некоректно;
• не завжди фіксує точні показники;
• потребує частих перезапусків.

Особливо вразливими є автономні станції, для яких регулярні перезавантаження знижують надійність роботи. У результаті під час тривалих відключень дані про стан атмосферного повітря можуть бути тимчасово недоступні.

Фахівці департаменту запевняють: усі можливі заходи для відновлення стабільної роботи системи вживаються, але за відсутності світла технічні можливості обмежені.

Яка ситуація з повітрям зараз: актуальні дані

Дані з працюючої станції

Попри загальні збої, один зі стаціонарних пунктів моніторингу — на вулиці Щусєва, 20 — продовжує передавати інформацію.

Станом на ранок 25 січня:

• загальний індекс якості повітря (CAQI) — 56,
  що відповідає середньому рівню забрудненості.

Основні показники забруднювачів

• Завислі тверді частинки (TSP) — 38,5 мкг/м³
  (гранично допустима концентрація — 500 мкг/м³)
  • ТЧ2.5 — 33,1 мкг/м³
  • ТЧ10 — 35,9 мкг/м³
• Діоксид азоту (NO₂) — 51,8 мкг/м³
  (ГДК — 200 мкг/м³)
• Оксид вуглецю (CO) — 598,2 мкг/м³
  (ГДК — 5000 мкг/м³)
• Озон (O₃) — 11,4 мкг/м³
  (ГДК — 160 мкг/м³)
• Оксид азоту (NO) — 10,1 мкг/м³
  (ГДК — 400 мкг/м³)

Радіаційний фон — 0,093 мкЗв/год, що перебуває в межах норми.

Що означає індекс CAQI простими словами

CAQI (Common Air Quality Index) — це зведений показник, який формується автоматично на основі концентрацій ключових забруднювачів:

• дрібнодисперсного пилу (ТЧ2.5 і ТЧ10);
• діоксиду сірки;
• діоксиду азоту;
• приземного озону;
• оксиду вуглецю.

Чим нижчий індекс, тим краща якість повітря. Показник 56 не є критичним, але й не ідеальним — особливо для людей із хронічними захворюваннями дихальних шляхів.

Чому перебої з моніторингом — це серйозна проблема

Для Києва, який живе в умовах війни, контроль за якістю повітря — не формальність. Після обстрілів можливі:

• локальні викиди продуктів горіння;
• підвищення концентрації пилу;
• зміни хімічного складу повітря в окремих районах.

Коли частина станцій не працює, місто втрачає повну картину і змушене орієнтуватися на обмежені дані.

Де кияни можуть стежити за повітрям

Попри труднощі, мешканці столиці можуть перевіряти доступну інформацію:

• на офіційному порталі моніторингу КМДА;
• у застосунку «Київ Цифровий».

Саме ці ресурси залишаються найбільш надійними джерелами перевірених даних.

Відключення електроенергії в Києві б’ють не лише по комфорту, а й по системах контролю, які відповідають за здоров’я міста. Тимчасові збої в роботі пунктів моніторингу повітря — ще одне нагадування, що війна має довгі й складні наслідки.

Наразі ситуація з якістю повітря в столиці залишається відносно стабільною, але повноцінний контроль можливий лише за умов відновлення стабільного електропостачання. І це питання — не екології як такої, а безпеки повсякденного життя киян.