У Національному музеї історії України у Другій світовій війні демонтували написи російською мовою, що зберігалися у скульптурній галереї ще з радянських часів. Роботи провели в межах державної політики деколонізації та дерусифікації публічного простору, повідомили в Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Йдеться не про косметичні зміни, а про системну переоцінку сенсів, які десятиліттями нав’язувалися відвідувачам через мову, символи та ідеологічні формулювання.
Позиція Міністерства культури
Усунення пропагандистських маркерів
Заступник міністра культури Іван Вербицький наголосив: присутність російськомовних написів у національному меморіальному просторі є прямим рудиментом тоталітарного минулого.
«Ми послідовно вивільняємо публічний простір від імперських наративів», — підкреслив він.
За його словами, очищення музейних експозицій від радянських ідеологічних нашарувань — це не лише питання мови, а й питання історичної відповідальності та інформаційної безпеки.

Чому це принципово важливо під час війни
Музей як простір пам’яті, а не пропаганди
Генеральний директор музею Юрій Савчук звернув увагу на особливий контекст сьогодення. В умовах повномасштабної війни, яку Росія веде проти України, будь-які елементи, що ретранслюють наративи держави-агресора, є неприйнятними.
За його словами, російськомовні написи в меморіальному комплексі фактично:
- відтворювали радянське трактування історії;
- слугували ідеологічним підґрунтям сучасної російської агресії;
- суперечили місії музею як національної інституції пам’яті.
Новий підхід до історії Другої світової
Український і критичний погляд
У Музеї війни наголошують: заклад уже кілька років проводить глибоку роботу з переосмислення експозицій. Йдеться про:
- відмову від застарілих радянських інтерпретацій;
- перегляд текстів і наукових коментарів;
- оновлення візуальних рішень;
- зміну концептуального підходу до подачі історичного матеріалу.
Мета — запропонувати відвідувачам український, сучасний і критичний погляд на події Другої світової війни без імперських міфів і героїзації тоталітарного режиму.
400 годин архівів і невідомі кадри: вийшов перший тизер фільму про легендарного Кузьму Скрябіна
Масниця та Стрітення Господнє: коли святкувати та куди піти в Києві
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці