На Софії Київській встановили сейсмодатчики після російських атак: пам’ятку моніторять за підтримки ЮНЕСКО

Світова культурна спадщина в самому серці Києва щодня перебуває під прицілом російських ракет. На території Національного заповідника «Софія Київська» встановили надсучасну систему сейсмічного моніторингу. Спеціалізовані датчики змонтували безпосередньо на стінах Софійського собору та Софійської дзвіниці за фінансової та технічної підтримки ЮНЕСКО.

Головне завдання нової системи — фіксувати мікронавантаження та вібрації, що виникають через вибухові хвилі, роботу важкої міської техніки поруч та інші зовнішні фактори. Ці дані допоможуть інженерам оперативно оцінювати стан тисячолітніх конструкцій і вчасно проводити протиаварійні роботи.

Ракета за кілька кроків від святині: візит ЮНЕСКО

Впровадження сейсмодатчиків стало критично вчасною відповіддю на реальні загрози. Днями заповідник відвідала висока міжнародна делегація. Перший заступник генерального директора заповідника Вадим Кириленко провів робочий обхід території для голови Представництва ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі та програмного спеціаліста організації Джеймса Райта.

Іноземним партнерам продемонстрували неспростовний доказ того, наскільки близько Київ був до втрати своєї головної історичної реліквії.

ФАКТ: Фахівці заповідника показали представникам ЮНЕСКО масивний осколок балістичної ракети «Іскандер-М», збитої силами протиповітряної оборони під час масованої атаки на столицю в ніч на 15 червня. Фрагмент смертоносного заліза знайшли лише за сім метрів від стін Софійського собору. Навіть без прямого влучання, колосальна вибухова хвиля від збиття такої зброї у центрі міста несе пряму загрозу для крихкої стародавньої архітектури.

Реставрація попри все: що зараз відбувається всередині храму

Попри постійну ракетну небезпеку, всередині собору не припиняється тонка наукова робота. Паралельно з безпековими заходами українські реставратори продовжують відновлювати та очищувати унікальний живопис XVIII—XIX століть.

Зараз майстри працюють у головній наві, а також у південному та північному рукавах трансепту храму. Головне завдання — делікатно зняти пізніші шари грубої фарби та кіптяви, аби розкрити первинні історичні розписи, які кияни та гості міста не бачили протягом багатьох десятиліть.

Софійський собор та територія заповідника відкриті для відвідувачів, проте екскурсії адаптовані під безпекові реалії.

• Де: вул. Володимирська, 24 (Шевченківський район). Найближчі станції метро — «Золоті ворота» або «Майдан Незалежності».
• Графік роботи: територія заповідника та собор відкриті щодня, крім понеділка, з 10:00 до 18:00 (каса працює до 17:30).
• У разі тривоги: Оскільки Софійська площа є відкритою зоною, під час оголошення повітряної тривоги всі експозиції негайно закриваються. Гостям рекомендують прослідувати до найближчих сертифікованих підземних укриттів — наприклад, на станцію метро «Золоті ворота», що розташована за кілька хвилин пішої ходи.

Чи можна зараз піднятися на Софійську дзвіницю? 

Так, Софійська дзвіниця відкрита для екскурсійного відвідування, і з її верхніх ярусів відкривається один із найкращих панорамних краєвидів на центр Києва та Михайлівський Золотоверхий монастир. Проте з міркувань безпеки під час сильних поривів вітру, грози або одразу після безпекових інцидентів доступ на оглядовий майданчик дзвіниці може бути тимчасово обмежений адміністрацією заповідника.

Чи впливає встановлення датчиків сейсмомоніторингу на зовнішній вигляд собору? 

Ні, система сейсмічного моніторингу розроблялася за суворими міжнародними стандартами реставрації та збереження пам'яток архітектури. Усі датчики є малогабаритними, бездротовими та монтуються у спосіб, який не пошкоджує автентичну старовинну кладку чи тиньк. Вони абсолютно непомітні для звичайного ока екскурсантів і не псують естетичний вигляд фасадів собору та дзвіниці.