Офіс Генпрокурора захистив музей у Пирогові від забудови

Національний музей народної архітектури та побуту України в Пирогові — один із найцінніших культурних об’єктів Києва — отримав надійний правовий захист від забудови. Офіс Генерального прокурора повідомив, що суд остаточно визнав незаконним наказ Міністерства культури і туризму, яким кілька років тому було зменшено охоронні зони навколо музею.

Це рішення відкриває нову сторінку у боротьбі за збереження історичної спадщини. На виконання рішення суду 12 жовтня видано новий наказ, який відновлює повні межі охоронних територій і затверджує науково-проєктну документацію із визначенням режимів використання земель.

“Прилеглі землі навколо Пирогова тепер захищені від хаотичної забудови, яка могла б порушити гармонію природного ландшафту, зашкодити музейній експозиції або зруйнувати дерев’яні архітектурні пам’ятки XVI–XX століть”, — повідомили в Офісі Генпрокурора.

Що було раніше

Проблема забудови навколо Пирогова триває вже понад десятиліття. Частину земель, які мали статус охоронних, намагалися передати під житлове чи комерційне будівництво. Це могло докорінно змінити вигляд музею просто неба, який розташований у мальовничій місцевості на південній околиці столиці.

У 2021 році наказом Міністерства культури охоронні зони було зменшено, що дало “зелене світло” потенційним забудовникам. Саме цей документ прокуратура оскаржила в суді.

Що означає нове рішення

Відновлення охоронних меж — це не лише юридична перемога, а й фактичне збереження однієї з ключових культурних територій Києва. Тепер будь-яке будівництво або зміна цільового призначення земель поблизу музею стане можливим лише після погодження з органами охорони культурної спадщини.

Нові межі захищають не лише сам музейний комплекс, а й природне середовище — луки, балки, старі дороги, які формують цілісний історико-культурний ландшафт.

Чому це важливо для столиці

Музей у Пирогові — не просто туристична локація. Це жива історія українського побуту, зібрана з усіх регіонів країни. На території площею понад 130 гектарів зберігаються сотні автентичних хат, церков, вітряків і господарських споруд, створених між XVI і XX століттями.

Забудова поблизу загрожувала не лише знищенням ландшафту, а й зміною мікроклімату, що могло прискорити руйнування дерев’яних пам’яток. Тож рішення прокуратури має безпосереднє значення для збереження унікальної колекції народної архітектури.

Архітектор-реставратор Олександр Баранов зазначив: “Музей у Пирогові — це не просто парк із хатами. Це комплекс, спроєктований у гармонії з природою. Якщо поруч з’являться багатоповерхівки, він втратить свою сутність”.

Київ зберігає обличчя

Це рішення може стати прецедентом для інших історичних локацій столиці, що перебувають під тиском забудови — від ВДНГ до київських схилів. Воно показує, що закон може стати дієвим інструментом захисту культурної спадщини, якщо ним послідовно користуються.

Пирогів залишається тим, чим його задумували засновники — музеєм під відкритим небом, де час завмер серед вітряків, дзвонів і дерев’яних церков, а не між бетонними парканами новобудов.