Навіть після смерті першого президента незалежної України Леоніда Кравчука у 2022 році, інтерес до його приватного життя не згасає. Людина, яка підписувала Біловезьку угоду та виводила країну з СРСР, у побуті обирала спокійну розкіш елітної Конча-Заспи. Його маєток у Козині, розташований лише за 13 кілометрів від Києва, став символом епохи, де приватність охоронялася не менш ретельно, ніж державні таємниці.
Сусідство президентів та ціна приватності
Леонід Кравчук влаштувався у найпрестижнішому районі Київщини по сусідству з іншим ексглавою держави — Леонідом Кучмою. Щоб захистити свій особистий простір від цікавих очей, перший президент оточив ділянку залізним парканом заввишки близько чотирьох метрів. Сам Кравчук пояснював таку «фортифікацію» просто: «Втомлюєшся, коли постійно хтось заглядає».

На відміну від багатьох колег, Кравчук ще у 2012 році наголошував, що мешкає не в державній резиденції, а у власному будинку, який він викупив у власність.
Що приховує територія: три поверхи та «президентські» яблука
Маєток Леоніда Макаровича — це цілий комплекс споруд, що гармонійно вписалися у ландшафт колишньої бази відпочинку «Чайка»:
- Головний будинок: Триповерховий особняк із класичною архітектурою.
- Допоміжні споруди: Літній будиночок, сучасний гараж та господарські будівлі.
- Зона відпочинку: Доглянута територія, де перший президент любив смажити шашлики у колі родини.

Проте справжньою гордістю господаря був не дорогий фасад, а фруктовий сад. У 2014 році, приймаючи активістів руху «Без парканів», Кравчук із захватом розповідав про власноруч посаджені яблуні. «Усе своїми руками. Приїжджайте до мене влітку, я вас такими смачними яблуками пригощу!» — згадують його слова очевидці.
Спадщина у Козині
Сьогодні особняк першого президента залишається частиною історії українського політичного олімпу. Це місце, де Леонід Макарович проводив свої останні роки, займаючись садом та роздумами про долю країни. Попри високий паркан, Кравчук залишив по собі образ людини, яка понад усе цінувала домашній затишок та плоди власної праці на рідній землі.
Один із головних символів Києва: як змінювалися Золоті ворота від XVII століття до сьогодні
Батько «Київського Парижа»: столиця відзначає 170 років архітектору Едуарду Брадтману
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці