Парк на Оболоні за 142 млн грн: яка частина фінансується з бюджету Києва

У Києві триває облаштування парку на Оболоні та будівництво «мосту Дружби» на вулиці Прирічній. Загальна вартість проєкту становить 142,3 млн грн, і більша частина фінансування надходить із міського бюджету. Саме це стало причиною публічної дискусії щодо доцільності витрат у воєнний час.

Проєкт реалізується за участі Київзеленбуду та передбачає комплексне оновлення зеленої зони. У Києві наголошують, що йдеться не лише про благоустрій, а й про створення нового громадського простору.

Як розподілили фінансування

Загальний бюджет проєкту поділено між грантовими коштами та міським фінансуванням. Близько 31,2 млн грн надали партнери з Вільнюса та литовського благодійного фонду. Решта - понад 111 млн грн - це кошти бюджету Києва.

Грант покриває базову інфраструктуру - пішохідну частину мосту, доріжки, лави, урни та велопарковки. Усі додаткові роботи, включно з благоустроєм і технічними системами, фінансуються вже за рахунок міста.

На що витрачають бюджетні кошти

Основний обсяг витрат у Києві припадає саме на додаткові елементи проєкту. Йдеться про озеленення території, встановлення систем поливу, монтаж відеоспостереження та інші складові благоустрою.

Фактично бюджет покриває ті частини, які не входили до грантового фінансування. Саме ця структура витрат і стала предметом обговорення, оскільки різниця між внеском партнерів і міста є суттєвою.

Як організовані роботи

Проєкт у Києві розділили на два етапи. Перший передбачає капітальний ремонт південної частини парку і оцінюється у 63,3 млн грн. Другий етап - це оновлення південно-західної частини, на яке закладено ще 78,9 млн грн.

Такий підхід дозволяє паралельно виконувати різні види робіт і поступово вводити об’єкт в експлуатацію. У Києві це типова практика для великих інфраструктурних проєктів.

Що вже зроблено на Оболоні

Станом на зараз у Києві підрядники вже виконали частину підготовчих і будівельних робіт. Зокрема, розчищено територію, проведено земляні роботи та укладено частину доріжок із ФЕМ.

Також встановлено підпірні стінки, змонтовано металевий каркас прогулянкової стежки та підготовлено основу для дитячих і відпочинкових зон. Це означає, що проєкт перейшов із початкової стадії у фазу активного формування простору.

Хто виконує підряди

Перший етап у Києві реалізує компанія «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”», яка виграла тендер на 33,4 млн грн. Другий етап виконує компанія «Євротехнологія Груп» із контрактом на 78,9 млн грн.

Підрядник другого етапу може залучати субпідрядників, зокрема для будівництва мосту. Така схема є стандартною для великих будівельних проєктів.

Чому виникла дискусія

У Києві проєкт викликав питання через структуру фінансування та загальний обсяг витрат. У публічному просторі звертають увагу на те, що більшість коштів виділяється з міського бюджету, тоді як грант покриває лише частину робіт.

Окремо згадують і попередні перевірки або розслідування щодо деяких підрядників. Це підсилює запит на прозорість і контроль за використанням коштів.

Що це означає для мешканців

Попри дискусії, у Києві проєкт передбачає створення нового громадського простору на Оболоні. Йдеться про оновлені зони відпочинку, дитячі майданчики, пішохідну та велоінфраструктуру.

Для мешканців району це означає покращення якості міського середовища. Водночас у Києві очікують, що такі проєкти будуть реалізовані з урахуванням ефективності витрат.

Контекст: благоустрій під час війни

У Києві продовжують реалізовувати інфраструктурні та благоустрійні проєкти навіть під час війни. Водночас зростає увага до того, як саме розподіляються бюджетні ресурси.

Громада дедалі частіше очікує балансу між розвитком міського простору та фінансуванням критичної інфраструктури. Саме цей баланс і стає ключовим питанням у подібних проєктах.

Проєкт парку на Оболоні у Києві має потенціал стати сучасним громадським простором. Водночас він уже став прикладом того, як інфраструктурні ініціативи можуть викликати дискусію про пріоритети витрат.

Подальша реалізація покаже, наскільки ефективно місто зможе поєднати розвиток міського середовища з відповідальним використанням бюджету.