Після демонтажу з Андріївського: ЗМІ з’ясували подальшу долю пам’ятника Булгакову

У Києві знову загострилася дискусія довкола постаті Михайла Булгакова — письменника, який народився і жив у столиці, але чия спадщина дедалі чіткіше розглядається крізь призму російської імперської політики. Цього разу в центрі уваги — пам’ятник на Андріївському узвозі, який офіційно включено до переліку об’єктів, що мають бути усунуті з публічного простору.

Рішення не стало несподіванкою, але викликало нову хвилю запитань: що буде з монументом після демонтажу і чи зникне він з Києва назавжди.

Чия це власність і хто ухвалює рішення

Пам’ятник — не музейний експонат

Як пояснює директорка Літературно-меморіального музею Булгакова Людмила Губіанурі, важливий нюанс часто випадає з публічних обговорень: пам’ятник не належить музею. Його встановлення було приватною ініціативою мецената Дениса Басса, який на момент реалізації проєкту обіймав посаду першого заступника голови КМДА.

Авторами скульптури стали відомий скульптор Микола Рапай та архітектор В’ячеслав Дормідонтов. Тобто йдеться не про знищення майна громади, а про зміну місця розташування приватного об’єкта.

Куди перевезуть монумент

Після демонтажу пам’ятник планують перемістити на приватну територію. Організацією цього процесу займається донька скульптора — Катерина Рапай. Інформацію підтверджують і громадські активісти, які системно відстежують процеси декомунізації в столиці.

Таким чином, монумент не буде знищений, але перестане бути частиною міського публічного простору.

Чому Київ прибирає Булгакова з вулиць

Позиція Українського інституту національної пам’яті

Ще у березні 2023 року експерти Українського інституту національної пам’яті дійшли однозначного висновку: пам’ятники, назви вулиць і топоніми на честь Булгакова є формою пропаганди російської імперської політики.

Фахівці наголосили, що письменник:

• зневажливо ставився до української мови та культури
• негативно оцінював українську державність
• відкрито критикував прагнення України до незалежності
• у своїх творах глорифікував імперську модель Росії

У цьому контексті вшанування Булгакова в публічному просторі було визнано складовою політики русифікації.

Рішення Київради

У жовтні 2024 року робоча група Київради з питань декомунізації підтримала рекомендації УІНП та погодила демонтаж пам’ятника на Андріївському узвозі. Формально процес триває вже понад рік, але саме зараз він виходить у практичну площину.

Музей Булгакова: окрема історія

Дискусія триває

Паралельно у столиці точиться інша, не менш гостра дискусія — щодо майбутнього Музею Булгакова. Національна спілка письменників України публічно запропонувала закрити музей і створити на його місці експозицію, присвячену українському композитору Олександру Кошицю.

Аргументація НСПУ жорстка: у Києві не має бути музею автора, який, за оцінкою спілки, «люто ненавидів Україну та її незалежність». Особливо часто згадується роман «Біла гвардія» як приклад зневажливого ставлення до українського визвольного руху.

Керівництво музею на ці заяви реагує стримано й іронічно, наголошуючи на необхідності розрізняти історичний контекст, музейну роботу та сучасну політику пам’яті.

Що це означає для киян

Місто змінює символи — і це неминуче

Історія з пам’ятником Булгакову — не про одну скульптуру і не про одну адресу. Це частина ширшого процесу переосмислення міського простору, який у Києві триває з 2014 року й особливо загострився після повномасштабного вторгнення Росії.

Для мешканців столиці це означає:

• очищення публічного простору від символів імперського впливу
• складні, але необхідні дискусії про культуру й історію
• поступове формування власного, українського наративу міста

Київ не відмовляється від свого минулого, але дедалі чіткіше визначає, кого і за що вшановує на своїх вулицях. І рішення щодо пам’ятника Булгакову — один із показових кроків у цьому напрямку.