Опубліковано 06.07.25 07:19

Повітряна тривога: як не працювати і не втратити зарплату?

Чи можна не працювати під час повітряної тривоги і отримувати зарплату

Права працівника під час тривоги: чітко за законом

В умовах повномасштабної війни українці часто стикаються з питанням: чи зобов’язані вони працювати під час повітряної тривоги?

Згідно зі ст. 153 Кодексу законів про працю України, роботодавець не має права вимагати виконання обов’язків, якщо:

виконання роботи загрожує життю чи здоров’ю;
не забезпечено належні умови охорони праці;
працівник перебуває в укритті під час тривоги.

Тобто працівник має повне право не працювати, якщо сигнал тривоги загрожує його безпеці. Зобов'язання піти в укриття — не просто право, а вимога держави для збереження життя.

Хто відповідає за порушення — і як саме

Пряма заборона роботи під час тривоги в законі наразі відсутня, однак роботодавець несе відповідальність за безпеку.

У разі ігнорування вимог охорони праці, керівник може бути:

Адміністративно покараний (ст. 41 КУпАП);
Кримінально відповідальний (ст. 271 ККУ) — якщо відсутність заходів безпеки призвела до травм або смертей.

У центрі уваги — саме факт невжиття заходів цивільного захисту, зокрема щодо реагування на сигнали повітряної тривоги.

Що з оплатою праці, якщо ви в укритті?

Коли під час тривоги працівник не може працювати, а керівництво не забезпечило умови для дистанційної роботи — такий час вважається простоєм не з вини працівника.

Це регламентує ст. 113 КЗпП:

Оплата простою — не менше 2/3 посадового окладу.

У Державній службі з питань праці уточнюють:

«Якщо під час перебування в укритті є технічна можливість виконувати роботу дистанційно — простій не оформлюється, і зарплата нараховується у повному обсязі».

Що варто знати кожному киянину

Не погоджуйтесь працювати в небезпечних умовах.
Фіксуйте сигнали тривоги та своє місцезнаходження.
Заздалегідь домовляйтесь із роботодавцем про можливість дистанційної роботи.
Звертайтесь у Держпраці при порушеннях — навіть анонімно.