Провулок Барвінського на мапі Києва: у Бортничах завершили ще одне перейменування

У столиці продовжується процес дерусифікації міських топонімів. Цього разу зміни торкнулися селища Бортничі, що входить до складу Дарницького району Києва.
Тут провулок Івана Тургенєва офіційно перейменовано на провулок Олександра Барвінського — на честь українського історика, педагога та громадського діяча, одного з творців національної ідеї в Галичині.

Чому перейменували

Провулок Івана Тургенєва з’явився на мапі Києва ще у середині XX століття — у часи, коли радянська влада активно насаджувала російські культурні символи в українських містах.
Однак із початком повномасштабного вторгнення Росії переосмислення таких назв стало невід’ємною частиною процесу очищення публічного простору від постатей, пов’язаних із державою-агресоркою.

 «Іван Тургенєв не мав стосунку до України, а його творчість — попри гуманістичні мотиви — відображала імперські наративи», — зазначили в Київраді.

Після електронного голосування у застосунку «Київ Цифровий», більшість мешканців підтримали пропозицію перейменувати провулок на честь Олександра Барвінського, українського інтелектуала, який присвятив життя розвитку освіти, науки й культури.

Хто такий Олександр Барвінський

Олександр Барвінський (1847–1926) — видатний український історик, педагог, громадський і політичний діяч, депутат австрійського парламенту та Галицького сейму, засновник сучасної української освітньої ідеї.

Народився поблизу Тернополя, у родині, де панували духовність і любов до українського слова. Освіту здобув у Тернопільській гімназії, де сформувався його патріотичний світогляд.

 Барвінський став ініціатором створення товариства «Просвіта» у Тернополі (1876 рік), де згодом очолив діяльність із поширення української культури та освіти.

Освітня діяльність і внесок у національну культуру

• Заснував «Руське педагогічне товариство», що стало основою українського шкільництва в Галичині.
• Автор першого україномовного підручника — «Руської читанки», яка включала твори Шевченка, Котляревського, Франка та інших класиків.
• Видав серію історичних праць — «Руську історичну бібліотеку», а пізніше — фундаментальні книги «Історія України-Руси» (1920) та «Коротка історія українського народу» (1926).
• Як викладач і політик, наполягав на праві навчання українською мовою та розвитку національної освіти.

Громадська та політична діяльність

Барвінський був активним депутатом Галицького сейму і австрійського парламенту, де виступав за створення українських гімназій, ремісничих шкіл і захист культурних прав українців.
Під час подій 1918 року він долучився до проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), ставши Секретарем віросповідань і керівником Секретаріату освіти в уряді нової держави.

Родина і спадщина

У родині Барвінських панували любов до науки та культури. Його діти — Василь Барвінський (відомий композитор), Богдан Барвінський (історик), Роман Барвінський (інженер і художник) — продовжили справу батька, зробивши вагомий внесок у розвиток української інтелігенції.

 Помер Олександр Барвінський 25 грудня 1926 року у Львові, де й похований. Його діяльність стала символом служіння українському народові через освіту, культуру та історичну пам’ять.

Чому це важливо

Перейменування провулку в Бортничах — це не просто зміна назви, а вшанування постаті, яка втілює українські цінності.
Ім’я Олександра Барвінського повертає до київського простору пам’ять про освітян і мислителів, які формували основу сучасної української державності.