Садиба Дмитрієва під загрозою: прокуратура вимагає розірвати договір із забудовником

13 січня на Подолі вирішується питання, яке виходить далеко за межі одного судового процесу. Йдеться про Садибу Дмитрієва на вулиці Хорива, 2 — останній цілісний садибний ансамбль історичного Подолу. Київська міська прокуратура просить суд розірвати інвестиційний договір із забудовником, який замість реставрації фактично довів пам’ятку до межі знищення.

У чому суть конфлікту

За інформацією пам’яткоохоронця Дмитра Перова, Північний апеляційний господарський суд 13 січня о 15:30 розглядає позов прокуратури щодо розірвання інвестиційного договору з приватним підприємством «Конвалія-Нерухомість».

Формально компанія зобов’язувалася відреставрувати комплекс історичних будівель. Фактично ж — жодних реставраційних робіт не виконала, натомість розібрала дахи й частково демонтувала вікна, залишивши споруди без захисту від опадів.

Як усе починалося: інвестиційний договір 2010 року

Інвестиційний договір було укладено ще у 2010 році між Подільською районною радою та приватним підприємством. Йшлося про:

• 8 будівель
• загальну площу 3110 кв. м
• аварійний стан споруд ще з 2007–2009 років

За умовами угоди інвестор мав провести реставрацію, а натомість отримував право на приватизацію приміщень.

Ключовий момент — у 2014 році частина будівель отримала статус пам’яток архітектури місцевого значення, що забороняє їх реконструкцію та будь-яке втручання без спеціальних дозволів.

Що пішло не так

Попри зміну статусу об’єктів, забудовник:

• у 2017 році незаконно зареєстрував право власності на будівлі;
• не виконав жодного пункту договору;
• розібрав дахи та залишив будівлі відкритими;
• поставив пам’ятки під загрозу фізичного знищення.

Фактично йдеться не про невдалу інвестицію, а про системну бездіяльність, яка призвела до руйнування історичної спадщини.

Судова боротьба за статус пам’ятки

Окремою лінією тривала боротьба за збереження охоронного статусу Садиби Дмитрієва. Забудовник намагався через суд позбавити комплекс статусу пам’ятки.

Втім, державі вдалося відстояти об’єкт:

• січень 2023 року — Верховний Суд скасував рішення про зняття охоронного статусу;
• вересень 2024 року — Шостий апеляційний адмінсуд остаточно підтвердив статус пам’ятки;
• апеляції забудовника залишили без задоволення.

Це стало важливим прецедентом для всієї системи охорони культурної спадщини Києва.

Що таке Садиба Дмитрієва і чому вона унікальна

Комплекс на Хорива, 2 — це будівлі ХІХ століття, зведені у 1830–1897 роках.

Чим особлива садиба:

• будинок під літерою Б (1830 р.) — рідкісний приклад київського класицизму;
• з 1660 року на ділянці стояла кам’яниця Сави Туптала — соратника Богдана Хмельницького;
• у 1886 році садибу придбав Іван Дмитрієв, від якого вона й отримала назву;
• це останній цілісний ансамбль садибного типу на Подолі.

У різні часи тут працювали крамниці, перукарні, ремісничі майстерні — це жива тканина міської історії, а не абстрактний «старий будинок».

Що вирішуватиме суд 13 січня

Прокуратура наполягає: забудовник порушив усі умови договору, а його бездіяльність поставила пам’ятку під загрозу знищення.

Якщо суд підтримає позов:

• інвестиційний договір буде розірвано;
• будівлі повернуться у комунальну власність;
• місто зможе:
  • профінансувати реставрацію з бюджету;
  • або залучити іншого, добросовісного інвестора.

Чому це важливо для Києва

Історія Садиби Дмитрієва — це тест на здатність міста захищати свою пам’ять, а не лише декларувати її цінність.

Для киян це питання:

• збереження автентичного Подолу;
• протидії схемам «руйнування через бездіяльність»;
• формування практики відповідальності забудовників.

Без термінового рішення будівлі, що вже кілька років стоять без дахів, можуть бути втрачені остаточно.

Сьогодні на Хорива, 2 вирішується не лише доля окремої садиби. Вирішується, чи має історичний Київ шанс вижити не на рендерах, а в реальному міському просторі.