Ставлення ПЦУ до кремації: чи є це гріхом для православних християн

Це питання звучить дедалі частіше — особливо на тлі будівництва крематорію у Львові. Суспільство дискутує, а багато віруючих не знають, чи не суперечить кремація православній вірі. У відповідь на це Православна Церква України пояснила свою позицію: кремація не є гріхом, але є нюанси, які варто враховувати.

Що каже ПЦУ про кремацію

У своїй офіційній заяві ПЦУ наголосила, що православна церква не забороняє кремацію. Водночас традиційним способом поховання вважається погребіння тіла в землю, яке має символічне значення для християн.

Ще у 1961 році Вселенський патріархат озвучив позицію: формального православного правила, яке б заперечувало кремацію, не існує. Проте традиція та глибоке символічне наповнення церковного поховання залишаються пріоритетом.

Чому земля, а не вогонь: символіка поховання

У Святому Письмі (Бут. 3:19) Бог говорить Адаму: "Бо порох ти і до пороху повернешся". Саме слово “порох” (а не “попіл”) є ключовим. Церква наголошує: поховання у землю — це не лише традиція, а символ віри у воскресіння тіла, яке має відбутися за образом Воскресіння Христа.

Як зерно, вкинуте в землю, дає плід, так і тіло християнина ховається в землю з надією на життя вічне. Цей символ — основа православного розуміння смерті та воскресіння.

А як щодо кремації?

Церква не засуджує кремацію, якщо вона обрана свідомо, без зневаги до тіла чи віри. Але існує важлива умова: залишки тіла, перетворені на попіл, мають бути поховані у землю з молитвою і повагою. Людина, навіть після кремації, повинна повернутись у землю — як цього вчить Бог.

Тому церква не забороняє кремацію, але наголошує на дотриманні християнського поховального обряду, навіть у такому випадку.

Чому церква обережна до кремації?

У Старому Завіті спалення часто асоціюється з покаранням за тяжкі гріхи або язичницькими обрядами. Зокрема, у книзі пророка Амоса, а також у Євангелії від Матфея (13:40–42), згадується вогонь як кара та очищення.

Через ці символи вогонь у релігійному контексті часто викликає асоціації з карою, а не з надією. Саме тому православна традиція тяжіє до поховання у землю, як до чистішої та сакральнішої форми прощання з тілом.

Чи воскреснуть ті, хто був кремований?

Так. Православна віра сповідує, що воскресіння мертвих буде повним — душею і тілом, незалежно від способу поховання. Бог є всесильним і здатен відновити тіло з пороху, попелу чи моря — як це стверджують і Писання, і церковне вчення.

Таким чином, страх перед кремацією як “перешкодою до воскресіння” — необґрунтований.

Вибір має бути усвідомленим

Право обирати між кремацією і традиційним похованням — за родиною. Але ПЦУ наголошує на кількох принципах:

• Ніхто не має бути примушений до кремації.
• Кремація не звільняє від обов’язку поховати останки з молитвою і шаною.
• Прах не повинен зберігатися вдома, розвіюватися чи зневажатися.
• Могила має бути, незалежно від форми поховання.

Крематорій у Львові — ознака змін?

2 січня 2025 року у Львові заклали капсулу для майбутнього крематорію на території Голосківського кладовища. Це перший великий крематорій в регіоні. Як заявив міський голова Андрій Садовий, кожна родина повинна мати право вибору, а місто — відповідну інфраструктуру.

Проєкт було обрано на архітектурному конкурсі ще у 2021 році, його архітектурна частина оцінюється в понад 200 млн гривень. Очікується, що крематорій почне працювати до кінця 2025 року.

Кремація — не гріх. Вона не суперечить основам православної віри, якщо здійснена з повагою, молитвою і усвідомленням християнської надії на воскресіння. Однак церква й далі закликає обирати традиційне поховання як глибоко символічний та духовно насичений акт.

Усе зводиться до головного: повага до тіла, до віри та до волі Божої — понад усе.