Київ і далі позбувається російських та радянських топонімів. Чергова зміна торкнулася вулиці Валентина Сєрова у Дніпровському районі — тепер вона носить назву «вулиця Сірожупанників». За це рішення у «Києві Цифровому» проголосували понад 5 тисяч містян.
Чому саме така назва
Сірожупанники — одна з найяскравіших сторінок українських визвольних змагань XX століття. Це військова формація, створена під час Першої світової війни з українців, які потрапили в російський полон і згодом, перебуваючи в таборах Австро-Угорщини, об’єдналися довкола ідеї власного війська.
Поштовхом до створення дивізії став заклик української делегації при Центральній Раді після підписання Брестського миру. Формування відбувалося у Володимирі на Волині — саме там з’явилася Перша козацько-стрілецька дивізія, відома під назвою Сірожупанна. Її однострій — сірі жупани та кашкети — став символом нової української армії.

Воїни, що стали символом епохи
На піку чисельність Сірожупанної дивізії сягала 6 тисяч бійців. Вони проходили службу в армії УНР, брали участь у боях на Правобережжі, на Чернігівщині й на Волині, тримали фронт навіть у надскладних умовах нестачі зброї та підкріплення.
Після подій 1918 року частина дивізії опинилася на боці Директорії, згодом понесла значні втрати, але продовжила бойовий шлях у складі УНР — аж до Першого Зимового походу й подальшого інтернування у Польщі. Там, у Каліші, 12 лютого 1921 року сірожупанники вперше відзначили своє свято.
Їхній образ зберігся у спогадах, меморіальних місцях і фотографіях — як нагадування про тих, хто виборював українську державність сто років тому.

Чому перейменували вулицю
Вулиця Сєрова, названа у 1955 році на честь російського художника, потрапила до списку топонімів, рекомендованих до перейменування після початку повномасштабного вторгнення. Ім’я Валентина Сєрова, хоч і пов’язане з мистецькими досягненнями, є частиною російського імперського культурного канону — тому його замінили на назву, що підкреслює власну історію і традиції.
Сьогодні вулиця Сірожупанників — не просто нова адреса на карті. Це вшанування українського війська, символ пам’яті та продовження дерусифікації столиці.
Один із головних символів Києва: як змінювалися Золоті ворота від XVII століття до сьогодні
Святиня крізь століття і бар’єри: у Лаврі створили інклюзивну віртуальну екскурсію Троїцькою надбрамною церквою
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці