У Київській лікарні швидкої допомоги скоротили хірургічне відділення, де рятували військових

У Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги скоротили четверте хірургічне відділення, яке спеціалізувалося на так званій гнійній хірургії — лікуванні складних інфекційних уражень, ампутацій і гангрен. Саме тут рятували життя не лише цивільним пацієнтам, а й пораненим військовим, яких регулярно доправляють до столиці.

Причиною назвали “оптимізацію структури та підвищення ефективності роботи установи”. Відповідний наказ був підписаний ще 31 липня, а набув чинності 10 жовтня 2025 року.

Як працювало відділення №4

До скорочення в лікарні діяли чотири хірургічні відділення: три загального профілю та одне — гнійне. Саме останнє займалося найважчими клінічними випадками, коли йшлося про інфекційні ускладнення ран, трофічні виразки, гнійні ампутації.

Пацієнти цього відділення — переважно літні люди, а також соціально вразливі групи — бездомні, залежні від наркотиків або ті, хто не має постійного медичного нагляду.

Водночас саме ці лікарі регулярно приймали поранених військових — до 200 осіб щотижня, яких розподіляли по хірургічних відділеннях столичних лікарень.

Чому відділення закрили

У наказі адміністрації вказано формулювання:

“У зв’язку з оптимізацією структури та підвищенням ефективності роботи установи, забезпеченням раціонального використання коштів”.

Іншими словами, рішення пояснюють фінансовими причинами — відсутністю достатнього фінансування для повного утримання штату і ліжкового фонду.

Проте експерти медичної спільноти вже називають це симптомом системної проблеми медичної реформи, коли заклади змушені скорочувати “нерентабельні” напрями, навіть якщо вони критично важливі для пацієнтів і військових.

«Гнійна хірургія — це некомерційний напрям, але він рятує життя. Закриття таких відділень означає, що складні пацієнти залишаться без кваліфікованої допомоги», — коментує один із колишніх працівників лікарні.

Що буде з лікарями

Частину персоналу планують перевести до інших відділень, проте частина фахівців під скороченням.
Лікарі кажуть, що знайти роботу за спеціальністю непросто — не всі медзаклади мають гнійні відділення, а приватні клініки уникають таких напрямів через складність і витратність лікування.

«Ми рятували людей, яких ніхто не хотів брати. Тепер не знаємо, куди подітися. Але такі пацієнти нікуди не зникнуть», — каже один із хірургів відділення.

Системна тенденція

Подібні рішення — не поодинокі. З початком медичної реформи та переходом на фінансування через НСЗУ, лікарні дедалі частіше скорочують “нерентабельні” підрозділи, особливо ті, що не приносять прямих доходів від пакетів медичних послуг.

У результаті під загрозою опиняються реанімаційні, інфекційні, психіатричні та хірургічні відділення, які виконують соціальну, а не комерційну функцію.

Для столиці це означає:

• менше місць для важких пацієнтів;
• зниження готовності до прийому поранених у разі масових надходжень;
• втрату унікальних фахівців, які мають досвід роботи у військових і кризових умовах.

Що кажуть у мерії

Поки Київська міська державна адміністрація офіційно не коментувала скорочення, однак за словами джерел у медичних колах, у місті триває оптимізація медичної мережі — частину відділень укрупнюють, інші закривають.
Офіційна мета — “раціональне використання бюджетних коштів”.

Водночас пацієнти й медики вважають, що економія може обернутися втратою доступності медичної допомоги, особливо для найбільш уразливих груп населення.

Закриття гнійного хірургічного відділення у Київській лікарні швидкої допомоги — дзвінок про кризу балансу між економією і гуманністю.
Попри реформу, медицина має залишатися не лише ефективною, а й доступною. Бо кожен “скорочений” хірург — це потенційно врятоване або втрачене життя.
У той час, коли Україна переживає війну і щотижня приймає сотні поранених, будь-яке скорочення профільних відділень виглядає не реформою, а ризиком. Можливо, справжня “оптимізація” — це не ліквідація, а пошук способів зберегти тих, хто рятує інших.