Україна воює за своє майбутнє, і це майбутнє багато в чому залежить від підготовленості наступного покоління. Депутат Верховної Ради Максим Саврасов розповів про законопроєкт, що пропонує кардинальні зміни у військовій мобілізаційній системі. Головна ідея – почати підготовку громадян до оборони країни ще зі школи.
Як саме це працюватиме, кого торкнуться нововведення та чи варто чекати суспільного спротиву – розбираємось далі.
Чому постає питання мобілізаційної реформи?
З моменту повномасштабного вторгнення Україна веде війну не тільки на полі бою, а й у сфері мобілізаційних ресурсів. Росія використовує проти нас не лише свою армію, а й підтримку таких країн, як Іран, Китай та КНДР. Водночас міжнародна ситуація змінюється, і навіть союзники України все частіше говорять про необхідність самостійно посилювати свою оборону.
За словами Саврасова, зараз перед країною стоїть вибір: перемогти, мобілізуючи всі ресурси, або програти через брак резервів.
"Це протистояння не закінчиться навіть у разі мирної угоди. Війна проти України – це довгострокова стратегія Кремля", – пояснює депутат.
Що пропонує законопроєкт?
1. Військовий облік з 14 років
Наразі військовий облік стосується громадян від 17 років. Пропонується знизити цю планку до 14 років та залучити до процесу навчальні заклади – школи, технікуми та коледжі.
"Ми хочемо, щоб інформація про стан здоров’я, фізичну підготовку та навички молодих українців фіксувалася ще до моменту їх повноліття", – зазначає Саврасов.
Для цього планують повернути медичну картку форми № 026/о, яка міститиме ключові дані для попередньої оцінки військової придатності.
2. Спецдепартаменти у ТЦК для роботи зі школами
Законопроєкт передбачає створення окремих підрозділів у територіальних центрах комплектування, які працюватимуть напряму з класними керівниками.
Учителі зможуть подавати дані про учнів, які демонструють високі результати у фізичній підготовці. Це дозволить заздалегідь формувати резерв для ЗСУ.
3. Підготовка за спеціальностями
Усі школярі будуть проходити диференційовану підготовку:
- Ті, хто має хорошу фізичну форму, зможуть стати частиною бойових підрозділів.
- Ті, хто має нижчу фізичну підготовку, отримають навчання як механіки-водії або оператори безпілотників.
- Дівчата та юнаки з аналітичними здібностями можуть працювати в розвідці, займатися обробкою даних.
- Медики, кухарі та спеціалісти з логістики також зможуть отримати відповідні навички ще в навчальних закладах.
Що зміниться для учнів і батьків?
Запровадження військового обліку зі школи викликає багато питань. Основні з них:
Чи стане це фактичною примусовою військовою підготовкою?
- Законопроєкт не передбачає негайного призову школярів, але готує основу для формування резерву.
Чи вплине це на навчальний процес?
- Очікується, що військова підготовка стане частиною програми, як це було з допризовною підготовкою у радянські часи.
Чи є ризики порушення прав дітей?
- Деякі правозахисники вже висловили занепокоєння, що військовий облік із 14 років може суперечити міжнародним нормам, зокрема Конвенції ООН про права дитини.
Що далі?
Станом на зараз законопроєкт готовий на 70%, і його ще чекають обговорення. Проте, судячи з риторики депутатів, влада розглядає це як єдиний спосіб створення стійкого військового резерву.
"Нам потрібні не лише ті, хто готовий воювати зараз, а й ті, хто буде захищати Україну через 5-10 років", – наголошує Саврасов.
Запровадження цієї реформи стане найрадикальнішою зміною у військовій підготовці з часів незалежності. І цілком імовірно, що її обговорення буде не менш гарячим, ніж мобілізаційні реформи останніх місяців.
У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними
Герої не вмирають: історія Дмитра Дубика, який віддав життя за Україну
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці