Будинок Уряду в Києві хочуть відновити у стилі кінцуґі після удару «Іскандера»

У Києві обговорюють нестандартний підхід до відновлення пошкодженого Будинку Кабінету Міністрів України. Після ракетного удару 2025 року експерти пропонують не приховувати сліди руйнування, а зробити їх частиною нової архітектурної ідентичності.

Ідея базується на японській техніці кінцуґі — мистецтві, де тріщини не маскують, а підкреслюють, перетворюючи дефект на символ досвіду та історії.

Що пропонують змінити

За інформацією Київська міська державна адміністрація, ініціативу озвучила народна депутатка Анна Бондар.

Суть підходу:

зберегти видимі сліди пошкоджень;

інтегрувати їх у новий архітектурний вигляд;

підкреслити пережиту трагедію як частину історичної пам’яті.

Фактично йдеться про переосмислення руйнувань — не як дефекту, а як символу стійкості.

Європейський досвід: не вперше

Подібні підходи вже застосовували в Європі після великих руйнувань:

Варшава — під час післявоєнної відбудови поєднували автентичні елементи з новими;

Німеччина — активно інтегрувала збережені фрагменти історичних будівель;

Ковентрійський собор — частину руїн залишили як меморіал.

Такий підхід дозволяє не лише відновити об’єкти, а й зберегти колективну пам’ять про трагедії.

Контекст: що сталося з будівлею

Будинок Кабінету Міністрів України — історична споруда 1938 року у стилі сталінського ампіру.

7 вересня 2025 року будівлю пошкодила ракета Іскандер-К:

боєприпас пробив верхні поверхи;

вибуху не сталося;

виникла пожежа через пальне;

дах і верхні рівні зазнали серйозних руйнувань.

Після атаки будівлю законсервували.

Чому це більше, ніж просто ремонт

Ідея відновлення у стилі кінцуґі має глибший сенс:

формує нову культуру пам’яті;

демонструє відкритість до правди про війну;

перетворює архітектуру на носія історії.

У межах ініціативи Dom Odbudowy Ukrainy до обговорення долучилися українські та польські експерти.

Чому це важливо для Києва

Рішення щодо відновлення урядової будівлі може стати прецедентом для всієї країни. Воно визначить:

як Україна працює з травматичним досвідом війни;

чи стане архітектура інструментом пам’яті;

яким буде вигляд повоєнного Києва.

У підсумку мова йде не лише про реконструкцію, а про формування нової ідентичності міста, яке пережило війну і зберігає її уроки.