Фіктивне бронювання за валюту: у Києві до суду передали справу директорки з Борисполя

У Києві до суду скерували обвинувальний акт щодо 27-річної директорки підприємства з Борисполя, яку правоохоронці викрили на вимаганні $26 000 за незаконне бронювання від мобілізації. За версією слідства, йдеться не про одиничний епізод, а про цілеспрямовану спробу заробити на війні, використовуючи статус критично важливого підприємства.

Фігурантку затримали під час отримання $19 000 завдатку. Тепер їй загрожує до п’яти років позбавлення волі за зловживання впливом.

Як працювала схема: «бронь» без реальної роботи

Критичний статус — як інструмент наживи

Слідство встановило, що директорка очолювала комерційну структуру, яка мала статус критично важливої для економіки та життєдіяльності держави. Саме цей статус і став основою схеми.

За гроші вона обіцяла:

• зняти військовозобов’язаних з розшуку;
• виключити з військового обліку;
• формально працевлаштувати чоловіків на підприємстві;
• оформити бронювання через портал «Дія».

Фактично йшлося про фіктивне працевлаштування, яке не мало нічого спільного з реальною роботою чи потребами економіки.

$26 тисяч за двох «клієнтів»

За даними слідства, директорка вимагала $26 000 одразу за двох військовозобов’язаних.

• $19 000 вона отримала як першу частину через посередника;
• решту коштів планували передати після «оформлення» документів.

Саме під час передачі завдатку правоохоронці й затримали фігурантку на гарячому.

Як викрили схему

Справу розкрили ще в серпні 2025 року. Над нею працювали:

• слідчі Головного управління Нацполіції в Києві;
• співробітники Служби безпеки України;
• за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.

Після затримання жінці повідомили про підозру, а нині досудове розслідування завершене, і матеріали передано до суду.

У чому саме її обвинувачують

Обвинувачення висунули за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом.

Це важливий нюанс:

• гроші отримує не посадова особа;
• але особа обіцяє використати свій вплив або зв’язки для «вирішення питання» з державними органами.

Саме такі схеми сьогодні є одними з найпоширеніших у сфері незаконного бронювання.

Ширший контекст: проблема не одинична

Аудит виявив системні зловживання

Система бронювання створювалася для захисту справді критичних кадрів — енергетиків, логістів, інженерів, фахівців оборонних галузей. Однак реальність виявилася складнішою.

У листопаді 2025 року уряд завершив аудит рішень щодо надання підприємствам критичного статусу. Результати були тривожними:

• виявили необґрунтоване зниження зарплат після отримання статусу;
• зафіксували ознаки фіктивного працевлаштування;
• посилили щомісячний моніторинг зарплат, податків і кількості заброньованих.

Справа бориспільської директорки ідеально вписується в цей проблемний ландшафт.

Чому це важливо для Києва і області

Київ та передмістя — один із центрів концентрації критично важливих підприємств. Саме тут спокуса «продавати бронь» особливо висока.

Наслідки таких схем:

• підрив довіри до системи бронювання;
• нерівні умови для чесного бізнесу;
• дефіцит мобілізаційного ресурсу;
• деморалізація суспільства, яке бачить, що «від служби можна відкупитися».

Справи про фейкове бронювання — це не просто корупційні епізоди. Це удар по справедливості воєнного часу, коли одні воюють, а інші шукають способи «вирішити питання» за готівку.

Те, що обвинувальний акт щодо директорки з Борисполя вже в суді, — важливий сигнал:
система бронювання має працювати для економіки й оборони, а не для збагачення окремих ділків.

І чим більше таких справ доходить до вироку, тим менше шансів у тих, хто досі вважає війну бізнес-можливістю.