Київ готується до опалювального сезону: у місті збудували резервне живлення майже на 16 МВт

Київ продовжує підготовку до нового опалювального сезону та реалізує проєкти Комплексного плану енергостійкості. У столиці вже збудували системи резервного живлення потужністю майже 16 МВт, які працюватимуть для потреб водопровідного господарства.

Мер Києва Віталій Кличко оглянув три дизельні енергокомплекси потужністю по 5,2 МВт кожен. За словами міського голови, такі установки мають підвищити стійкість систем водопостачання та водовідведення у разі проблем із централізованим електропостачанням.

Для чого Києву нові енергокомплекси

Дизельні енергокомплекси встановлюють для резервного живлення критичної інфраструктури. Насамперед ідеться про об’єкти водопровідного господарства, від яких залежить подача води та робота систем водовідведення.

Установки доповнюють частотними перетворювачами. Це має підвищити надійність обладнання, зменшити ризики аварій і забезпечити стабільнішу роботу насосних та інженерних систем під час перебоїв з електрикою.

Скільки резервної потужності планують створити

Наразі місто вже збудувало три дизельні енергокомплекси сумарною потужністю майже 16 МВт. Загалом Київ планує створити дизельні енергокомплекси потужністю близько 40 МВт.

Кличко також нагадав, що в червні місто показувало один з об’єктів теплогенерації, де вже працює нове когенераційне обладнання потужністю понад 18 МВт. Воно виробляє електроенергію та постачає її до загальної енергомережі країни.

Що входить до плану енергостійкості

Комплексний план енергостійкості Києва охоплює кілька напрямів. Серед них - інженерно-технічний захист, когенерація, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації.

За словами мера, загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить майже 23 млрд грн. У столиці заявляють, що використовують різні технічно апробовані рішення, щоб підготувати комунальну інфраструктуру до нового опалювального сезону.

Чому це важливо перед зимою

Після російських атак на енергетичну інфраструктуру для Києва критично важливо мати резервні сценарії роботи. Вода, каналізація, тепло, лікарні, транспорт і пункти незламності залежать від стабільного електропостачання або від можливості швидко перейти на альтернативні джерела живлення.

Резервні комплекси не гарантують повної відсутності перебоїв, але мають зменшити ризик тривалих збоїв у роботі базових міських сервісів. Для мешканців це означає вищу стійкість систем, які забезпечують щоденне життя міста під час опалювального сезону.

Що каже Кличко про участь держави

Кличко заявив, що Київ реалізує Комплексний план енергостійкості самотужки. За його словами, проєкти столиці переважно мають загальнодержавне стратегічне значення, але належної партнерської участі з боку держави місто не бачить.

КМДА вже направила лист до уряду, Ради національної безпеки і оборони України та Офісу Президента. У ньому місто подало конкретні пропозиції, які, за словами мера, мають допомогти врегулювати взаємодію між столицею та державою у питаннях підготовки до зими.

Що це означає для киян

Для мешканців столиці такі проєкти важливі не як окремі технічні об’єкти, а як частина підготовки міста до можливих аварій, атак і відключень. Найбільше значення матиме здатність систем води, тепла й каналізації працювати навіть у складних умовах.

Водночас киянам варто зберігати базову готовність до зимового сезону: мати запас питної води, заряджені павербанки, ліхтарі, теплі речі та план дій на випадок тривалих відключень. Міські резервні системи працюють на рівні інфраструктури, але особиста підготовка домогосподарств також залишається важливою.